КНИГАРНЯ: як цензурували і виправляли Лесю Українку

Ця книжка розповсюджувалася ще 1979 року у самвидаві на правах рукопису.
Її автор — відомий літературознавець і текстолог Григорій Аврахов — за передачу до Чехословаччини фотокопії праці І. Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація?» був звільнений з посади із забороною працювати у вузах і друкуватися. У своїй праці «Леся Українка: проблеми текстології та історії друку» він проаналізував, як видавали і цензурували Лесю Українку, яку за радянських часів називали «співачкою досвітніх вогнів», зокрема, на прикладі дванадцятитомного видання творів Лесі Українки 1975-1979 років.
В основу видання книги, здійсненого у поліграфічно-видавничому домі «Твердиня», покладено примірник самвидавного рукопису, який зберігається у Волинському краєзнавчому музеї. Читачі матимуть змогу на конкретних прикладах пересвідчитись, як фальсифікували, безцеремонно виправляли тексти, зокрема вірші геніальної поетеси, аби пристосувати їх до тодішніх компартійних вимог. Автор захищає творчість Лесі від невиправдано грубого втручання, повстаючи проти, за його висловом, «текстологічних війн без правил, що їм не видно кінця». До речі, завтра, 5 серпня, о 12 годині, біля оспіваного Лесею озера Нечимне, що в Ковельському районі, відбудеться вже традиційний фестиваль «Лісова пісня», приурочений до річниці написання її знаменитої драми-феєрії.