За рік, відколи Ківерцівську райдержадміністрацію очолює Леонтій Кричкевич, цей щедрий на природні дари та роботящі руки район переживає сплеск економічної активності. Леонтій Дмитрович не лише примножує здобутки попередників, а й запроваджує новітні технології в економічній та соціальній сферах
За рік, відколи Ківерцівську райдержадміністрацію очолює Леонтій Кричкевич, цей щедрий на природні дари та роботящі руки район переживає сплеск економічної активності. Леонтій Дмитрович не лише примножує здобутки попередників, а й запроваджує новітні технології в економічній та соціальній сферах
Олександр ПИРОЖИК
– Багато волинян знають Леонтія Кричкевича як досвідченого “маневицького господарника”. Як почуваєтесь на Ківерцівщині? – Так, як почувається людина на рідній землі. Може, дійсно не всі це знають, але я – корінний ківерчанин, родом із Олики. По закінченні середньої школи 5 років навчався в Житомирському сільськогосподарському інституті, потім за направленням потрапив на Маневиччину. Працював агрономом, понад 20 років – головою добре знаного в краї колгоспу “Світанок”. Майже 8 років, із серпня 1997 по березень 2005 року, очолював Маневицьку районну державну адміністрацію. Пережив із маневиччанами найскрутніші для них часи – розриву економічних зв’язків, невиплати зарплат і пенсій. – За територією цей район – найбільший в області… – Ківерцівський теж найбільший, тільки за кількістю населення. На його території проживає близько 65 тисяч населення. Це значною мірою зумовлює його специфіку – з одного боку, створює додаткову конкуренцію робочих рук, впливає на зайнятість населення, рівень середньої зарплатні. З іншого – ми маємо потужні громади, які потенційно спроможні самі себе забезпечити. Зрозуміло, що й бюджетних установ, закладів соціальної інфраструктури – клубів, шкіл, дитсадків у нас – чи не найбільше в області. – За вашого керівництва бюджетні установи Маневицького району першими в області цілком перейшли на місцеве паливо. – Ми відмовилися від опалення неякісним волинським вугіллям іще років вісім тому. Ми перевели їх на торфобрикети, які на сьогодні є найдешевшим висококалорійним традиційним видом палива, або на тирсу з торфокрошкою. Це дало нам економії до 30 відсотків бюджетних коштів. Тож коли в державі заговорили про необхідність енергозбереження, для нас це був вже пройдений етап. Дарма інші райони ще сумніваються, чи варто переходити на торфобрикети. – Цей досвід прийнятний і для Ківерцівщини? – Він прийнятний практично для всіх районів Волині, значна територія якої вкрита лісами та болотами. На Волині – п’ята частина запасів торфу в Україні, гріх цим не скористатися. Ми почали переорієнтовувати на місцеві види палива і Ківерцівський район. Торік встановили перші два котли на твердому паливі, в січні – ще один. А до кінця року плануємо встановити до десятка енергозберігаючих котлів, які працюватимуть на торфобрикетах, і теж відмовитися від неякісного вугілля. – Але ж за вашого попередника на цій посаді, нині голови обласної ради Анатолія Грицюка, район узяв курс на посилену газифікацію… – Перехід на місцеве паливо не означає, що район відмовляється від газифікації. Завдяки спільним зусиллям депутатів Верховної, обласної та місцевих рад в районі торік газифіковано 11 населених пунктів, у цьому році газифікується ще 8 сіл, де прокладають вуличні газопроводи. Людям треба забезпечити можливість користуватися природним газом, але в той же час не можна зловживати бюджетними грошима, слід сповна використовувати те, чим багатий наш край. – Встановлення нових енергозберігаючих котлів потребує значних капіталовкладень. Звідки берете ці кошти? – Робимо все, щоб у районі належним чином працювали промислові підприємства і агропромисловий комплекс. Темпи промислового зростання за півроку в районі сягнули 38,2 відсотка порівняно з минулим роком. Власна дохідна частина районного бюджету перевиконана на 32,4 відсотка, до бюджету залучено 6 мільйонів 456,9 тисячі гривень, що майже на 55,8 відсотка більше, ніж за цей же період торік. Для встановлення нових котлів плануємо задіяти і зекономлені кошти на придбання енергоносіїв із минулої зими. – За рахунок яких підприємств насамперед маєте зростання виробництва? – Зросло виробництво будматеріалів (Кульчинський силікатний завод), лісоматеріалів (ВАТ “Цумань”), стабільно запрацював ківерцівський завод “Спецлісмаш”, що виробляє станки для обробки деревини, які користуються попитом за кордоном. Вдалося відновити роботу Олицького райагробуду, де вже працює 80 трудівників, а не так давно їх було лише 12. Цьогоріч додано до обробітку більше 2,5 тисячі гектарів сільськогосподарських угідь, зупинено спад поголів’я ВРХ, намітився приріст дійного стада. – Економічне зростання, мабуть, сприятливо позначається на соціальній сфері. – В цьому році збираємося відкрити нову початкову школу в селі Ставок, дитсадок у Словатичах, добудувати приміщення Ківерцівської гімназії №2, розширити школи в Борохові, Залісоче. Ремонтуємо також сільські клуби у Звірові, Котові, Пальче. Пам’ятаємо про соціально вразливі верстви населення, ветеранів та інвалідів, вручили їм мобільні телефони, продуктові набори до Дня захисника Вітчизни, Дня Перемоги. – А як склалися стосунки з керівництвом райради, головами сільрад? – У нас цілковите порозуміння з головою райради Андрієм Маньком, депутатським корпусом, головами сільрад. Ми ввели у практику проведення спільних виїзних засідань колегії райдержадміністрації та координаційної ради при голові райради. Це дає можливість спільно вирішувати ряд проблемних питань, ми завжди радимось, як і куди ліпше спрямувати кошти від перевиконання бюджету. Така співпраця – запорука спільного успіху.
