СПОВІДЬ ДО ДНЯ НАРОДЖЕННЯ: хай не втрачають оптимізму ветерани

Лучанин, інвалід ІІ групи Георгій Марач назвав свого листа сповіддю. Є й така примітка: «Ви, звичайно, боїтесь моїх слів, сказаних від душі».

Розповідає він про хабарників при владі, продажних депутатів, неповернення втрачених заощаджень, про пенсію 541 гривню (це при 64-річному трудовому стажі!), про перебування в лікарні, де довелося за ліки заплатити 2,5 тисячі гривень... Георгій Дмитрович з гіркотою пише: «Я радів, що маємо свою державу. Де покращення нашого життя, якого так довго ждали? Хіба з таким настроєм йти на вибори? Багато обіцяють, а все залишається на папері». Слід зауважити, що ці слова, які промовляють десятки тисяч людей, не лякають нікого — навіть владу. А, може, якраз і треба йти на вибори, щоб про себе заявити?
Ми дізналися, що Георгій Марач більше 40 років трудився на ЛуАЗі, ще й зараз працює на фірмі «Медіа», попри всі біди є учасником двох хорів, життєрадісна людина, а народився 15 серпня 1928 року. Як мовиться, не старіє душею ветеран! Зичимо доброго здоров’я на довгі роки, віри, що найважчі роки для України позаду.