«Збираюся в дорогу. Радіо передає щось сучасне. Ага, це поп-музика, музична програма «Від мелодії — до мелодії». Дослухаюся до слів: «Літр дощу. Пустеля. Я — твоя підлога, ти — моя стеля»...
«Збираюся в дорогу. Радіо передає щось сучасне. Ага, це поп-музика, музична програма «Від мелодії — до мелодії». Дослухаюся до слів: «Літр дощу. Пустеля. Я — твоя підлога, ти — моя стеля».
Поспішаю. Мені б не запізнитися. З радіоприймача лине: «Ні блінажиться. Ні пляжиться». Дізнаюсь, що це група «Бом-бокс». Це їх перший альбом… Я нічого не забула? Все необхідне взяла. Відчиняю двері і, вже в коридорі, чую навздогін: «Купуй заразу. Я слів не пам’ятаю ні фіга, ні разу». Душа уже «збоксована». Культура… Біжу вулицею. Рудбекії сонячно усміхаються мені, кивають золотистими голівками. І душа моя знічена оживає знову», — написала до редакції наша постійна читачка із с. Суховоля Луцького району Галина Зелінська.
