ЛУАЗ – ЗАРУЧНИК ПОЛІТИЧНИХ ІНТРИГ?

Що стоїть за скасуванням інвестиційної програми Луцького автомобільного заводу

Ми давно дещо із іронією і поблажливо ставимось до луцького автомобіля — “Волинянки”. Хоч і закладались у ній прогресивні технічні рішення, але вона завжди була зовні якась невиразна і малоприваблива, дизайн її явно поступався перед іншими автомобілями. І все ж у її біографії є один завидний момент — саме “Волинянка” із 70-их років минулого століття стояла, так би мовити, на озброєнні Радянської армії і чудово себе зарекомендувала в умовах афганської війни. Але так склалися історичні обставини, що “бридкому каченяті” не судилося стати “лебедем”.
І ось про дітище Луцького автомобільного заводу знову заговорили з надією і оптимізмом. На це є вагомі підстави. На заводі розробили перспективну інвестиційну програму. Вона передбачає виробництво економних недорогих і багатофункціональних 0,8—2,5- і 4-тонних вантажівок, а також трьох класів автобусів. Готовий до постановки на конвеєр і новий вітчизняний всюдихід ЛуАЗ 1301, одна із модифікацій якого є армійським джипом. Весь цей модельний ряд підготовлений у тісному співробітництві з японською компанією “Ісудзу Моторс” і відповідає сучасним світовим вимогам до техніки такого класу, зокрема стандартам НАТО.
А це теж дуже важливо. Адже Україна прагне до інтегрування у структури НАТО, однією з головних умов якого є уніфікація армійської матеріальної бази. А якраз практично вся нинішня військова техніка вітчизняних Збройних сил, зокрема автомобільна, не відповідає стандартам Північноатлантичного альянсу. Можна, звісно, все це купити за кордоном, але, крім того, що коштуватиме це непомірно дорого, важливо на випадок воєнного конфлікту не опинитися в технологічній залежності від іншої держави.
Як повідомив редакції керівник прес-центру ВАТ “ЛуАЗ” Ярослав Андрушко, інвестиційною програмою заводу планується створити до 2007 року потужності для виробництва 5 тисяч вантажних автомобілів малої та середньої вантажопідйомності та 3 тисяч автобусів малого, середнього та великого класів. Програма передбачає проведення технічного переоснащення і реконструкції заводу, щоб випускати техніку, яка відповідає європейським та світовим вимогам. Планується, зокрема, побудувати новий фарбувальний комплекс та організувати зварювальне виробництво. Фактично йдеться про те, що постане сучасний автомобільний завод.
І це не якісь необгрунтовані, нереальні прожекти. Багато чого вже зроблено для реалізації багатообіцяючого проекту. У встановленому законом порядку зареєстровано емісію акцій ВАТ “ЛуАЗ”, укладено інвестиційні договори, за умовами яких залучено капіталовкладення у розмірі 30 млн. доларів. Але ще не встигли на Луцькому автозаводі порадіти за затверджену постановою Кабінету Міністрів програму, за перші інвестиції у перспективне виробництво вантажних автомобілів, джипів та автобусів, як ця програма була скасована Указом Президента Леоніда Кучми. У чім же річ, чому сталася така неузгодженість між урядом і Президентом?
Формальна і офіційно мотивована причина та, що закон України про стимулювання виробництва автомобілів в Україні та інші нормативні документи, ухвалені на підтримку розвитку вітчизняного автомобілебудування, створюють пільгові умови цій категорії виробництва і через це не відповідають нормам і принципам СОТ (світової організації торгівлі) та ЄС. Отож Кабміну велено у двомісячний строк подати у парламент законопроект про їх скасування.
У зв’язку з цим виникає, як мінімум, два запитання. Перше — чи варто нам так поспішно і запопадливо виконувати всі вимоги СОТу та Євросоюзу, якщо ми не можемо забезпечити конкурентоспроможності наших товарів і не вміємо захистити нашого товаровиробника? Тим більше, що всі оті міжнародні наші вчителі та радники зовсім не печуться про наші з вами інтереси, а переслідують свої. І друге — можливо, прагнення Леоніда Кучми привести українське законодавство до міжнародних стандартів варто було б якщо не вітати, то, принаймні, зрозуміти з погляду на перспективу, але чому тоді в одну мить втратив пільги лише Луцький автозавод, а інші автомобілебудівники продовжують ними користуватися?
Тижневик “Дзеркало тижня” в своїй публікації на захист луцьких автомобілебудівників наводить такий факт: вже після того, як Кабмін затвердив інвестиційну програму наших земляків, він же схвалив інвестиційну програму дніпропетровського заводу “Енергоавтоматика” з виробництва акумуляторів, яка теж передбачає пільгові умови. Однак обурення Президента з цього приводу не спостерігалося. Ще один приклад. Недавно Леонід Кучма здійснив поїздку в Закарпатську область, в ході якої взяв участь у церемонії пуску лінії зі складання автомобілів “Фольксваген” на ЗАТ “Єврокар”. На “Єврокарі” складають також автомобілі “Шкода” й “Ауді”. Це підприємство, входячи у Закарпатську вільну економічну зону, теж користується певними пільгами, але ніхто навіть не заїкнувся, що це суперечить нормам та принципам СОТ і ЄС.
А справа тут, як стверджує тижневик “Дзеркало тижня”, зовсім в іншому. Ні для кого не секрет, що останнім часом стало дуже популярним застосування економічних прийомів у політичній боротьбі. І у випадку із Луцьким автомобільним заводом це виразно проглядається. Річ у тім, що одним із його основних акціонерів є ЗАТ “Укрпромінвест”, контроль над яким приписують члену опозиційної “Нашої України”, голові Комітету Верховної Ради із питань бюджету Петру Порошенку. Саме з цим і пов’язують той нелогічний факт, що скасованою виявилася інвестиційна програма лише ЛуАЗу. Таку версію підтвердив у розмові зі мною і один впливовий працівник Адміністрації Президента.
Втім є й інша версія, теж із політичним підтекстом. Згідно із нею група бізнесменів лобіює перенесення складання російських автомобілів із ЛуАЗу на інші підприємства, серед яких називають Запорізький автозавод, де до кінця нинішнього року планують скласти 10 тисяч ВАЗів, Кременчуцький автоскладальний, а також херсонське АТ “Авто-Рус”. Причому багатьом із цих бізнесменів приписують аж ніяк не платонічну близькість до дуже впливової тепер СДПУ(о).
А коли в економічний віз впрягається політика, тоді годі чекати об’єктивного підходу, обгрунтованих рішень з позицій доцільності. І дуже шкода, якщо заручником політичних інтриг виявиться наш автозавод з його перспективними напрацюваннями, солідною технічною базою та добре підготовленими кадрами. Питома вага ЛуАЗу у промисловому потенціалі Волині досить значна. Торік обсяг виробництва підприємства становив 12,9 відсотка від загальнообласного, а вже у 2003 році, зважаючи на інвестпрограму, він має зрости до 20 відсотків. Планами реконструкції виробництва передбачено додатково отримати понад 200 робочих місць, майже втричі збільшити рівень зарплатні на підприємстві.
Зарубіжні партнери ЛуАЗу, які активно включилися в реалізацію даної програми, сьогодні знаходяться у стані невизначеності, чекаючи, коли буде усунуто це прикре непорозуміння. Частина з них вже заявила про підтримку заводу та його інвестиційної програми. Зокрема, про це повідомив президент японської автомобілебудівної компанії “Ісудзу Моторс” Йошинорі Іда у своєму листі на ім’я Президента України Леоніда Кучми. Він відзначив, що серед усіх затверджених урядом інвестиційних програм саме програма ЛуАЗу містить чіткі зобов’язання щодо обсягів виробництва автотранспортних засобів по роках до кінця реалізації програми в 2007 році.
Японська компанія не обмежилася моральною підтримкою ЛуАЗу. Незважаючи на призупинення інвестпрограми, на завод вже відвантажено перші комплектуючі для складання вантажних автомобілів. Взагалі реалізація вищеназваної програми передбачає постачання японською компанією комплектуючих, що відповідають кращим зразкам світової автомобільної техніки. У плані 2003—2008 років сумарний обсяг товарного кредиту, наданого “Ісудзу Моторс”, для постачання комплектуючих на ЛуАЗ досягне 290 млн. доларів США.
Своє розуміння і підтримку інвестиційної програми ЛуАЗу висловив під час робочої зустрічі з генеральним директором заводу Володимиром Гунчиком президент Українського союзу промисловців і підприємців України Анатолій Кінах, який активно сприяв її затвердженню. Голова Державного комітету з питань підприємництва і регуляторної політики Інна Богословська також заявила про свою підтримку намірів колективу в затвердженні інвестиційної програми.
Трудовий колектив ЛуАЗу сподівається, що інтереси справи і здоровий глузд візьмуть верх над політиканством і підступами конкурентів на українському авторинку. Як повідомив керівник прес-центру ЛуАЗу Ярослав Андрушко, луцькі автомобілебудівники звернулися з відкритим листом до Президента, у якому висловили стурбованість перекручуванням фактів, представлених в обгрунтуванні його Указу. В ньому наголошується, що інвестиційна програма розроблена у повній відповідності із Законом “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державної підтримки автомобілебудівної промисловості України”, прийнятим Верховною Радою не далі, як у 2001 році. Хочеться вірити, що глава держави в усьому об’єктивно розбереться і з розумінням поставиться до добрих намірів і проблем трудового колективу ЛуАЗу.
Савелій ДОРОШЕНКО.