Хоч нині у селі нікого не здивуєш сучасними, добротними меблями, але Олександра Іванівна Корніюк із села Заставне Іваничівського району замість шафи надає перевагу кухрикові...
Хоч нині у селі нікого не здивуєш сучасними, добротними меблями, але Олександра Іванівна Корніюк із села Заставне Іваничівського району замість шафи надає перевагу кухрикові.
77-літня жінка усе своє трудове життя віддала місцевому колгоспові. Вийшовши на заслужений відпочинок, ще майже десять літ ходила в городню ланку. Її хата багата на старожитності, щедра на гостей. Сільська майстриня любить вишивати. У кухрові, який у молодості їй був за придане, зібрала багато старовинного одягу. Є тут й оригінальні, що перейшли від батьків у спадок, вишиті сорочки, яким більш як по сто років, тонкої роботи рядна й крайки, вигаптувані бісером камізельки. Можна побачити в оселі трудівниці також старовинні побутові речі — глечики й макітри, дерев’яні ночви і солом’яники для зберігання зерна. Часто навідуються до своєрідного музею бабусі Олександри учні, щоб більше дізнатися про колишні звичаї й обряди Волинського Прибужжя, разом із господинею перегорнути сторінки минувшини рідного краю, повідомив журналіст В’ячеслав Стрий.
