Щемливим і трепетним звуком відізвався шкільний дзвоник в серцях випускників, вчителів, які зібралися на зустріч з нагоди 50-річчя рідної школи імені Ю. А. Ярощука в селі Сереховичі Старовижівського району...
Щемливим і трепетним звуком відізвався шкільний дзвоник в серцях випускників, вчителів, які зібралися на зустріч з нагоди 50-річчя рідної школи імені Ю. А. Ярощука в селі Сереховичі Старовижівського району
Андрій БОНДАРЧУК
А передував цьому молебень у Свято-Іллінській церкві, здійснений о. Валерієм Балюком — випускником школи, а у шкільній залі — гімн школи (слова Антоніни Бодюк, музика Наталії Балюк) у виконанні хору цього закладу. До «уроку» кликали спільно три директори школи: колишні — Олексій Тарасюк, Віктор Грабовець і нинішній — Раїса Заяць. А далі господарями зустрічі стали місцеві вчителі, ведучі Людмила Крощук та Лариса Шафарчук, які творчо і натхненно провели зустріч. Нинішня школа бере початок з позаминулого століття, з однокласного училища. Після війни тут діяла семирічка, згодом — середня. Школа стала носити ім’я свого земляка, який колись навчався тут, деякий час вчителював, потім був довголітнім головою облвиконкому, депутатом Верховної Ради УРСР. За його сприяння й збудована нинішня середня школа. Неможливо перерахувати усіх педагогів, які сіяли розумне, добре, вічне у цьому великому, гарному селі. Вочевидь, тут особлива аура, талановитий педколектив. Бо майже нема такої галузі, де б не працювали спеціалісти, випускники школи. Село є унікальним в Україні тим, що з нього вийшло три депутати вищих законодавчих органів трьох держав: Польщі, УРСР, незалежної України. На зустріч і святкування ювілею прибуло понад сто чоловік. Але це лише невелика частина їх, адже лише за післявоєнний час відбулось понад 50 випусків семи— і десятирічок. А прибули вони з різних місць: Києва і Львова, Крим у і Тюмені, Ковеля й Іванич, Старої Вижівки... Доля розкидала людей, час змінив обличчя. Були несподівані зустрічі, обійми, квіти, спогади, не всі впізнавали один одного. Найтепліші слова випускники адресували своїм вчителям, працю яких ми оцінюємо самі, лише ставши батьками, щиро здоровили з Днем учителя. Бо ж професійне свято майже збіглось з ювілеєм школи, 85-літтям від дня народження Ю. А. Ярощука. Приїхав на його ювілей і племінник Юрій Гриб, підполковник міліції. Збереженню пам’яті минулого була присвячена значна частина виступу автора цих рядків, уродженця села. Він звернувся до присутніх з проханням підтримати ідею відродження музею історії села, який раніше тут існував, взяти активну участь у створенні книги про Сереховичі, нагадав про моральний і політичний парадокс: навпроти церкви стоїть до цього часу обмараний пам’ятник найкривавішому атеїсту світу В. Леніну.
