Така дивна на перший погляд вимога пролунала від нашої читачки із Торчина. Голос у телефонній трубці був схвильований:..
Така дивна на перший погляд вимога пролунала від нашої читачки із Торчина. Голос у телефонній трубці був схвильований:
«Адже закон повинен бути один для всіх, незалежно від національності, ми всі громадяни України. То чому для ромів, як їх тепер називають, закон не писаний? Працювати вони не хочуть, стають на біржу, отримують допомогу, а коли їм пропонують роботу – відмовляються. Біля їхніх будинків — антисанітарія, бруд, у моїх сусідів, а живе там душ із двадцять, навіть туалету нема. Зате пиятика, сварки з матюками, бійки — мало не щодня. Недавно циганка брала у селищній раді одразу чи не п’ять довідок: і що багатодітна, і що одинока мати, і що безробітна… І за кожною стоять якісь пільги… Вони тільки знають вимагати від держави: «Дай!» А що самі дають державі, громадянами якої є? Може, й правильно робить Лукашенко, що витісняє їх із Білорусі! А наші закони якісь занадто гуманні, чи то влада така? Бо коли торчинці звертаються, щоб навели у селищі порядок, то у відповідь чують: нема законів, вони ж нацменшина… А які закони потрібні, щоб навести порядок на подвір’ї, щоб притягти до відповідальності за порушення громадського спокою? Тож запишіть мене у цигани. Хай і мені легше живеться!»
