Курси НБУ $ 39.79 € 42.38
На Горохівщині провели в останню дорогу Героя Олексія Кунчика (Фото)

Світла пам’ять Герою!

Волинь-нова

На Горохівщині провели в останню дорогу Героя Олексія Кунчика (Фото)

Прощальна процесія простягнулася від Горохова до Підбереззя, в якому жив Олексій Анатолійович Кунчик

Тисячі людей вийшли на узбіччя від міста, від села до села, щоб вклонитися світлій пам’яті захисника України, який загинув 13 серпня 2022 року на Миколаївщині.

Останню земну дорогу землякові люди встелили воїнові квітами. У когось сльози текли з очей, у інших на весь світ плакала душа. Небо теж  не хотіло змиритися з непоправною втратою. Співчувало людям то проливним дощем, то сонячним промінням.

«Добрий дуже був чоловік. Щирий. Нелукавий. Відвертий. Мав золоті руки до різної роботи. Надійний,  - за труною разом із людським горем рухалися спогади.

Найперше – у батьківську хату, де зі сповитку його виростили героєм мама й тато (на жаль, уже давно покійний).

П’ятеро їхнів синів завжди стояли один за одним горою. І коли на рідну землю прийшла війна, з її перших днів  Ігор і Олексій стали надійно боронити Україну. У Ігоря вона відібрала око.

П’ятеро їхнів синів завжди стояли один за одним горою. І коли на рідну землю прийшла війна, з її перших днів  Ігор і Олексій стали надійно боронити Україну. У Ігоря вона відібрала око.

-Я буду мстити  за брата і за всіх загиблих, закатованих і померлих! – завжди казав Олексій.

Мстив сміливо, нестримно, незабутньо. Аж із передової лінії вогню в провінційний Горохів, на батьківщину  дісталася звістка: за Олексія, живого чи мертвого, ворог обіцяє великі гроші. А президент Володимир Зеленський удостоїв захисника високої нагороди. Її мав отримати з дня на день. Не вспів. Тепер усі нагороди чекають 41-річного героя на Небесах. Від нас йому буде потрібна лише щира молитва.

У день похорону її звершив собор священників Православної церкви України на чолі з деканом Горохівського благочиння, настоятелем Свято-Вознесенського храму м. Горохів о. Андрієм Сидором. Прощальне слово про земну дорогу у Свято-Анно-Зачатіївському храмі с. Підбереззя промовив його настоятель о. Василь Ревага. Дуже тепло про воїна, зі слів парафіян, згадували о. Андрій Сидор і настоятель церкви Введення в храм Пресвятої Богородиці сусіднього с. Печихвости о. Ярослав Музичук, староста Підберезівського старостинського округу Віктор Коритко, на кладовищі – настоятель Свято-Дмитрівського храму с. Журавники Валентин Годун.

«Боляче, що втрачаємо найкращих, мужніх, ТАКИХ чоловіків, синів, захисників. Світла пам’ять Олексієві. Він житиме вічно в серцях своїх ще зовсім юних синів, родини, у пам’яті земляків, в історії рідного краю, - каже голова Горохівської територіальної громади Віктор Годик.

Здавалося, розірветься від горя серце 73-річної неньки. Сумними, як пташата без крила, стояли сини. Юлій втратив тата дев’ятикласником, Максим навчатиметься в 7-му…

Ці дні на Горохівщині оголошеня жалобними. Герої не вмирають!

 
 
 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Передрук або відтворення у будь-якій формі цього матеріалу без письмової згоди volyn.com.ua заборонено.

Telegram Channel