У м’ясних рядах луцького Центрального ринку випадково підслухала розмову двох літніх жінок:..
У м’ясних рядах луцького Центрального ринку випадково підслухала розмову двох літніх жінок:
— І раніше я м’ясо купувала не щодня, але тішило усвідомлення того, що я можу собі дозволити готувати м’ясні страви тоді, коли захочу, бо ж і працювала, і пенсію отримувала, і ціни ж були не такі. — Ой, кумо, і не нагадуйте, від тих цін у мене в очах темніє… Я тепер на м’ясо можу хіба що дивитися. Ось і мені стало не по собі, коли запитала ціну за зовсім невеличку, щоправда, акуратно оброблену домашню курку, яку я жартома назвала «горобчиком»: 40 гривень!— заправила хвацько молодичка. Поруч чоловік стільки ж просив за чималенького кроля. 38—45 гривень — за індокачку. Кілограм телячої шинки вчора коштував 28—30 гривень, стільки ж — свиняча шия. Рубанка залежно від якості й величини кістки — 22—26, бочок — 16—18, сало — 14—18, тонке можна було виторгувати дешевше. Слоїк домашньої сметани коштував 12—14, кілограм сиру — 10—12 гривень, а за десяток домашніх яєць правили 10 гривень, тоді як фабричні коштували 5.50—6.
