«У звільненому селі нас попросили про одне: «Помстіться»

В інтерв'ю головній редакторці видання «ГОРДОН» Олесі Бацман заступниця командира 49-го окремого стрілецького батальйону Збройних сил України «Карпатська Січ» Марія Чашка розповіла, як її батальйон брав участь у звільненні населених пунктів Київської області.
«Найстрашніше було, коли наш підрозділ заходив в Ірпінь, коли тільки місто зачищалося. Це неможливо описати і неможливо згадувати. Це те, що в принципі у світі існувати не може. Розкидані тіла цивільних, які наші хлопці допомагали прибирати, – це найжахливіше, що може бути», – поділилася Чашка.

«Дорогенькі наші, нам нічого не треба везти. Єдине, що ми вас просимо, – помстіться».

Вона розповіла про зустріч у селі Романівка Київської області, розташованому неподалік Ірпеня, з літньою жінкою, якій бійці батальйону хотіли надати допомогу.
«Ми намагалися їй чимось допомогти, питалися: Що вам треба? Може, якісь продукти привезти?». Ця беззахисна жінка розплакалася. У неї сльози текли градом: «Дорогенькі наші, нам нічого не треба везти. Єдине, що ми вас просимо, – помстіться». І це людина, яка говорила на суржику. Скоріше російською мовою навіть, ніж українською. Вона розказала, що в цьому будинку загинули її син і батько. І вона каже: «Ми навіть не мали можливості їх поховати і відспівати. Ми їх просто закопали у городі. І ми цього ніколи їм не простимо». «Хоча раніше, – вона розповідала, – ми вірили, що це наші брати, що це люди, які готові нам допомагати, то зараз єдине, чого ми хочемо, – це щоб вони були знищені. Ми хочемо помсти». Мирна українська жінка, пенсіонерка. От що вони зробили насправді з нашими людьми», – зазначила співрозмовниця.