
Чоловік поселив людей у своїй хаті та ще й у синовій.
72-річний пенсіонер прихистив 12 переселенців (Відео)
Хмельничанин каже, не міг вчинити інакше, бо Маріуполь йому не чужий
На Хмельниччині 72-річний пенсіонер надав прихисток дванадцятьом маріупольцям. Мешканець села Збриж, Олексій Умнов поселив їх у своїй хаті та надав тимчасове житло у хаті свого сина, який наразі служить в Збройних Силах України. Три родини переселенців під обстрілами втікали від війни з рідного Маріуполя. Російські війська знищили усе, що в них було. Допомагають переселенцям сільська громада та волонтери.
Про це Суспільному розповідає мешканець села Збриж Олексій Умнов.
Оксана – переселенка з Маріуполя знайомить з чоловіком, який прихистив її родину. Олексій Васильович Умнов - мешканець села Збриж, що на Хмельниччині. Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, пенсіонер прихистив у себе дванадцятьох переселенців – маріупольців. Каже, не міг вчинити інакше, бо Маріуполь йому не чужий.

«Рік я тут. А 30 років в Маріуполі. Прихистив я, тому що вони мені близькі, як казати, навіть по дружбі. Настя – це невістка мого друга. А його син – Антон дзвонить буквально перед вторгненням, каже: «Васильович, приймете мене з сім’єю чи ні, бо мені немає куди?» Я кажу: «Ну, звичайно. Ти ж син мого друга. Мови не може бути», - розповідає Олексій Умнов.
Олексій Васильович розповідає, протягом трьох місяців до села приїхали ще переселенці з Маріуполя. Для кожного знайшовся куточок прихистку. Господар розселив їх у двох хатах - своїй та синовій, який наразі служить у ЗСУ.
Для кожного знайшовся куточок прихистку. Господар розселив їх у двох хатах - своїй та синовій, який наразі служить у ЗСУ.
«Отак от тіснюся. Велику хату, як кажуть у нас – світлицю дав їм, а сам в одній кімнаті. Та теж - мого сина хата. То теж вони у двох кімнатах розташувалися. Отак – 12 чоловіків. Зараз на даний час 9. Три – та сім’я виїхала в Італію», - пояснює Олексій Умнов.
Маріупольська родина: тато, мама, дві доньки, онук, бабуся та кицька Мася під обстрілами тікали з рідного міста. Російські війська знищили усе, що в них було. Окупанти вбили молодшого зятя, який служив в «Азові». Старший зять наразі захищає Україну, розповідає мама Оксана.

«Бувають хвилини такі, коли хочеться назад. Тут нам всім не вистачає дома, того життя, що залишилось там: робота, друзі та все своє там було», - розповідає Оксана.
Донька Валерія – вдова захисника України, розповідає за чотири місяці життя в селі, завдяки селянам та господарю Олексію Васильовичу, вони поновили свою українську мову.

«Взагалі все своє життя ми розмовляли російською мовою. Я для себе вирішила, що після окупації Маріуполя, мовою рашистів я розмовляти не хочу, не можу. Адже Маріуполь і ця війна забрала ще мого чоловіка. Вже тут у нас почалось взагалі відновлення і життя, і мови, і розуміння, що для нас усе це означає, що трапилось в Маріуполі, взагалі в країні коїться», - пояснює Валерія.

Наразі родина придбала покинуту хату у Збрижі. За допомогою волонтерів та громади роблять ремонт та планують до Нового року перебратися туди та почати життя «з нуля», розповідає донька Анастасія, аби тільки дочекатися перемоги та рідних з війни.
«Господи, Ісусе Христе, сину божий, ти коли ходив по землі, ти благословляв страви своїм учням. Благослови, очисти поживу, яку ти сьогодні дав нам. І дай прийняти на здоров’я з радістю, простою в серці во ім’я Ісуса Христа. Амінь», - помолився Олексій Умнов.
Читайте також: «Розповіли, скільки ще бійців «Азову» перебувають у полоні»
