Серед білорусів є такі, які дають корисну інформацію, – Шацький селищний голова
Зміцнення кордонів і допомога захисникам – безперервні процеси в Шацькій громаді
Через війну Шацька селищна територіальна громада відклали туристичні проєкти, цікаві ініціативи та ідеї з популяризації мальовничого озерного краю на потім. Натомість започаткували співпрацю з іноземними партнерами (для отримання грантів та залучення донорської допомоги), стали укріплювати державний кордон та посилювати обороноздатність (громада має 65 км спільної межі з білоруссю), підтримувати військовослужбовців, їхні сім’ї та дбати про вимушених переселенців і мешканців деокупованих територій.
Як в умовах війни і під звуки повітряних тривог живе прикордонна громада, як реагує на нові виклики та акумулює зусилля заради перемоги, розповів Шацький селищний голова Сергій Карпук газеті Новий Погляд.
«Україна і білорусь завжди жили в мирі одне з одним. Зараз же сусідня країна стала посібницею путінського режиму і брязкає на навчаннях зброєю так голосно, що чути і на Шаччині. Війна буквально розірвала сімейні зв’язки між родичами з обох держав. Більшість вихідців з нашої громади, які мешкають у білорусі, не хочуть війни, але, усвідомлюючи підступність ворога, бояться відкрито висловлювати свою думку. Мені відомі випадки, коли уродженців нашої громади чи білоруських родичів шачан піддавали репресіям по той бік кордону, чинили на них тиск, затримували; коли українцям не дозволяли повертатися додому. Але є серед сусідів і такі, яких не злякати, котрі підтримують Україну в її боротьбі з агресором і навіть надають дуже корисну для нас інформацію», – розповів Сергій Карпук.
Нині і захисники, і місцеві жителі почувають себе набагато спокійніше і впевненіше, як на початку війни.
За словами селищного голови, громада постійно контактує з військовими підрозділами, які дислокуються на їхнвй території.
«Якщо на початку війни ми вимушені були забезпечувати військовослужбовців усім необхідним (окрім зброї), то зараз більшість потреб, в тому числі в одязі і продуктах, відпала. Найчастіше командири підрозділів звертаються з питань допомоги щодо укріплення кордону, будівництва фортифікаційних споруд, забезпечення технікою та пальним. В громаді діє програма територіальної оборони, на яку ми постійно закладаємо кошти. Загалом ми передали військовим, які нас боронять, майже 8 млн грн з місцевого бюджету»,
За словами Сергія Карпука, нині і захисники, і місцеві жителі почувають себе набагато спокійніше і впевненіше, як на початку війни.
