Про конфлікт у місті залізничників між релігійною громадою собору святого Димитрія Солунського та Ковельською міжрайонною прокуратурою розповідалося на шпальтах газети «Волинь-нова» наприкінці минулого року...
Ярослав ГАВРИЛЮК
Про конфлікт у місті залізничників між релігійною громадою собору святого Димитрія Солунського та Ковельською міжрайонною прокуратурою розповідалося на шпальтах газети «Волинь-нова» наприкінці минулого року.
Суть його полягала в тому, що частина землі, передана храму ще у 1998 році, використовувалася як стоянка для автотранспорту, в основному, працівників прокуратури. Прокурор вніс на сесію Ковельської міської ради протест, який практично скасовував рішення місцевої влади... десятирічної давнини і, по суті, означав, що землю у православного храму буде відібрано. Але підтримали протест тоді лише три депутати із тридцяти шести та міський голова Сергій Кошарук. Органи прокуратури у подальшому відмовилися «воювати» із церквою. Здавалось би, здоровий глузд переміг. Однак юридична служба Ковельського міськвиконкому внесла на розгляд чергової сесії міської ради проект рішення щодо фактичного вилучення у релігійної громади собору святого Димитрія Солунського частини земельної ділянки перед входом у храм. Настоятель собору отець Анатолій на сесійному засіданні з обуренням апелював до міського голови: «А як же прихожани ходитимуть до храму по чужій землі?». Представники Блоку Литвина, УНП та БЮТ розробили альтернативний проект рішення — на користь релігійної громади, який переважною більшістю голосів й прийняли депутати.
