ПЕРЕБУВАННЯ ЮЩЕНКА НА ВОЛИНІ

Візит лідера блоку “Наша Україна”, голови депутатської фракції “Нашої України” у Верховній Раді Віктора Ющенка до Луцька почався з його прес-конференції для волинських журналістів, яких цього разу зібралося у конференц-залі готелю “Україна” рекордна кількість. На початку прес-конференції Віктор Андрійович сформулював мету форуму демократичних сил, який мав відбутися того дня в Луцьку:
— Мета форуму, шановні друзі, є такою, якою вона була і на Чернігівщині, і на Сумщині, скрізь — запросити регіональну еліту до широкого діалогу, незалежно від того, хто під якими прапорами стоїть. Якщо ми українці, якщо нам соромно за те, що відбувається в цій країні, давайте подумаємо, як шукати відповідь на питання, що всіх хвилюють, як знаходити спільні шляхи. Мета цієї розмови — знайти точки порозуміння в українській еліті і в українській громаді, не ділити країну чи по слову, чи по конфесіях, чи по інтеграції. На жаль, наші телеканали пропагують те, як іти до громадянського конфлікту. Наша ж думка — навпаки, тільки в консолідації, в порозумінні ми можемо перемогти.
Віктор Ющенко відповів на кілька запитань журналістів, в тому числі кореспондента “Волині”.
— Чим ви можете переконати своїх виборців на Донеччині чи Харківщині, щоб голосували за вас?
— На Донеччині, в Харкові, чи моїх рідних Сумах конфлікт у нас виник не з громадою. Люди на сході України зморилися жити так, як вони живуть. Конфлікти йдуть між “Нашою Україною” і владою. У Донецьку все хотіли обставити так, наче то робота комуністів. Але, як виявилося, вони до того відношення не мають. Висловлю, може, незвичну думку: не ми є опозиційною силою, а влада сьогодні є опозиційною до України, української громади. Щоб приховати це, і влаштовують такі конфлікти, як у Донецьку. Якщо буде публічний прозорий діалог — нам нема що закинути. Мій уряд не залишив боргів ні перед ким. І мені, як економісту, легко говорити, як лікуються ті проблеми, які турбують людей, незалежно від того, де вони проживають — на сході чи на заході України. Буде відкритий діалог — ми в ньому переможемо.
Ось по дорозі на Волинь я сьогодні зібрав металеві шпички, “їжачки”, які мали потрапити під колеса наших машин. А по дорозі стояли “Волги”, “Запорожці”, “Москвичі” і з них знімали шини. Вони вже на ці шпички напоролися. То хто їх кидав, комуністи? Ні, ми так не думаємо. Ось так з нами борються. Я вже звик — літак, в якому лечу, обов’язково має бути “замінованим”, будинок культури — “замінований”, якщо й дають приміщення, то не на 800—1000 чоловік, а набагато менше. То хто боїться діалогу, хто боїться того, що ми скажемо? Якби нам не було чого сказати на сході, хіба б таке робили? Ми кажемо: ось уже 10 років по кілька разів на рік обнімаються і цілуються керівники України і Росії, а за цей час на дві третини скоротилася інтенсивність економічних стосунків. Хіба не удар по українських інтересах, коли експорт — української продукції в Росію перемістився з першого місця на друге?
— На Волині зараз працюють податківці з Києва і вони сказали, що серед двох підприємств, до яких є найбільше претензій — ЛуАЗ, який, як відомо, належить Порошенку. Крім того, як ви ставитесь до рішення Президента про відміну податкових пільг вітчизняним автомобілебудівникам, зокрема ЛуАЗу?
— Те, що відбувається довкола ЛуАЗу, приклад того, як непрозора політика втручається в публічний бізнес. Бізнес, який створив тисячі робочих місць, в тому числі й на Волині. Я щасливий, що коло моїх політичних партнерів не має конфліктів із законом, зокрема, із сплатою податків. Ось нібито у Львові є претензії до Євгена Червоненка. Але правда в тому, що вже п’ять років він вимагає, щоб податкова адміністрація повернула їм борги, зокрема, по компенсації ПДВ. Те ж саме можна сказати про ваш автозавод. Я переконаний, що ця перевірка, якщо вона слугуватиме закону, підтвердить, що на ЛуАЗі немає конфлікту ні по сплаті податку, ні по інших підходах. А те, що були скасовані інвестиції автомобілебудівникам, вони тільки ускладнили міждержавні стосунки, зокрема українсько-японські.
— Як ви гадаєте, якою буде відповідь Конституційного суду щодо розпуску парламенту? Як це відіб’ється на роботі Верховної Ради?
— Я переконаний, що відповідь буде позитивною. Це один із способів шантажу щодо органу, який ще не є кишеньковим, спроба поставити парламент на коліна. Конфлікт у парламенті сформований на Банковій. Парламент має значний потенціал. Заберіть адміністративний тиск і ви побачите один з найдемократичніших парламентів.
— Які ваші прогнози щодо конституційної реформи?
— Ми якраз вчора вели про це дискусію з Олександром Морозом. Мета влади одна — як продовжити собі владу. От і були спроби — перший, другий, третій проекти конституційної реформи. Концепція політичної реформи, яка виходить з Банкової і яку підтримують комуністи, нічого іншого, ніж пролонгацію влади не несе. Ми підтримуємо політичну реформу як проблему. Наша мета — зробити гармонізацію системи влад у країні. Щоб у кожної з влад — законодавчої, виконавчої, судової — було своє ефективне поле. Якщо за 13 років було 11 урядів, то в нас проблема з керівниками уряду чи проблема системи? Наша концепція — привести країну до того, щоб у неї був сильний парламент, сильний уряд, сильний Президент, були вибори місцевих органів влади.
— Чи можна ставити крапку на співпраці у Верховній Раді між “Нашою Україною” і комуністами після сумських подій?
— Я радив колегам стримати емоції, бо як події у Донецьку не організувала Партія регіонів, так у Сумах не організували їх комуністи. Те, що організували в Донецьку і Сумах, це політика слабких людей. З кожним днем у Верховній Раді посилюється позиція державницьких сил. Ви незабаром це відчуєте.
— Чи бореться блок “Наша Україна” з дезінформацією щодо нього? Вже доводилося чути обговорення лучанами “качки”, запущеної телекілером Корчинським, про те, що Ющенко збирається призначити міністром фінансів, якщо стане Президентом, колишнього банкіра Жердицького.
Ірина Геращенко, прес-секретар Ющенка: — Ми вже відправили листа у журнал “Шпігель”, де адвокат Жердицького висловив таке припущення, посилаючись на дружні стосунки у минулому, що можливе таке призначення, і адвокат визнав, що воно некоректне, що це його особиста думка, щоб піднести імідж клієнта. Про це “Шпігель” уже повідомив своїх читачів.
В. Ющенко: — В Україні, де національні канали належать двом—трьом родинам, ви надієтеся, що вони після репортажу такого-то будуть спростовувати і подавати нову інформацію? Ви повинні вже мати громадянський імунітет навколо тої дезінформації, яка йде від таких публічних каналів, в тому числі від панів Джангірова і таких інших. Якщо ви їм ціну не склали (незадоволеним тоном), то, вибачте, це вже проблема не моя. У вас є право на пульт, кінець-кінцем у вас є голова на плечах. Я буду щасливий, якщо ті люди, які сидять тут, передадуть хоча б половину того, що тут говорили, хоча знаю, що ви не унікуми, ви живете в тому кліматі, як і вся Україна. Доки ми не внесемо чесноти, правду в українську політику, українське життя, нічого не зміниться. Це є проблема не конкретно Ющенка.
Ірина Геращенко: — Ми виграли чотири суди щодо наклепів на Катерину Ющенко-Чумаченко.
В. Ющенко: — Але їхні рішення відмінені і це може тривати до 2006 року. Якщо сьогодні хочеш розбити порозуміння в опозиції, то скажи, хто буде прем’єр-міністром, хто буде міністром фінансів, чи іншим міністром, це перший спосіб, як не домовитись. Потрібно домовитися по програмі, по кандидату в Президенти і тоді називати інші персони. Якщо почати ділити портфелі, то в нас знову буде “канівська четвірка”.
При виході з готелю, де проходила прес-конференція, Віктора Ющенка зустрічали не лише прихильники, а й кілька десятків людей, котрі тримали виразно антиющенківські лозунги. Один з них взагалі відгонив нафталіном 50-их, а то й 40-их років: “Зась емісарові США!”. А на іншому перевертнем назвали поміркованого Івана Плюща.
Дуже тепло вітали Віктора Ющенка в селі Угринів Горохівського району. Селяни піднесли гостю коровай, квіти. В місцевому Будинку культури відбувся форум аграрників Волині. Сюди, крім працівників місцевого приватно-орендного сільгосппідприємства імені Шевченка, приїхали фермери з різних районів області, керівники ряду господарств різних форм власності з Горохівського та інших районів. Форум відкрив керівник штабу блоку “Наша Україна” в області, народний депутат України Володимир Бондар. Зворушливо прозвучало виконання Державного гімну України місцевим дитячим хором.
— Ми раді вітати вас, Вікторе Андрійовичу, і вашу команду, — сказав керівник господарства, голова комісії обласної ради з питань сільського господарства, продовольства, земельних відносин і соціального розвитку села Андрій Турак. — Ми дивимося на все, що відбувається, ситуацію, яка склалася в Україні, і щиро віримо, що ви з своєю командою хочете кращої долі для України, для українського села.
Андрій Антонович проаналізував ситуацію в Горохівському районі, де з 40 потужних господарств, які були колись, лишилося п’ять, десять сяк-так животіють, а в решті сіл становище просто катастрофічне. Цінова політика стосовно села, на його думку, є грабіжницькою і кабальною. Нічого не робиться, щоб населення в місті могло купувати сільгосппродукцію за реальними цінами, селяни змушені ж продавати за цінами, які нижчі від затрат. Уряд, переконаний він, повинен визначити граничну нормативну собівартість, нижче від якої в селянина не повинні купувати продукцію.
— Ми сподіваємося, що нас почує влада, багато разів зверталися, говорили про це,— сказав виступаючий,— то, може, хоч ви нас почуєте? Адже продавати молоко по 40 копійок за літр — це як задаром віддати. В селян хотіли, по суті, задаром забрати зерно. За що нас, аграрників, тепер обливають брудом, адже ми нічого поганого не робимо й не кажемо, а захищаємо свої права? Від нас же вимагають лише “ходити по струнці”. Чому в наших селян купували зерно по 500—600 гривень за тонну, а сьогодні в Казахстані купують по 1250 гривень? Чому так не заплатити своїм людям?
— Я переконаний, що та людина, яка не поважає українське село, не поважає Україну,— так почав свій виступ Віктор Ющенко, навівши слова відомого економіста минулого Вільяма Петті: “Труд — батько багатства, а земля — його мати”. “То чому ж українці, яких за працелюбність цінують в Канаді, Іспанії, Португалії, інших країнах, у себе на батьківщині живуть так бідно?”— задав питання Віктор Ющенко і спробував відповісти на нього. На його думку, це відбувається тому, що ми досі не маємо дійсно української, чесної і професійної влади, яка б дала відповідь, як достойно жити селянину, пенсіонеру, вчителю, медику. Він нагадав, за рахунок чого уряду, в якому був прем’єр-міністром, вдалося погасити борги по зарплаті й пенсіях. Уже перша постанова, яка відмінила пільги певним комерційним структурам, які не платили податків і митних зборів, принесла 5 мільярдів гривень. Відміна бартеру і заліків до бюджету дала ще до 6 мільярдів гривень. Ось чому через вісім місяців вдалося ліквідувати борги по пенсіях.
— Ми не зробили чогось особливого, геніального,— сказав виступаючий. — Ми просто стали проводити відкриту, прозору політику. Сьогодні ж понад 50 відсотків економіки працює в тіні. Отже, половина наших бізнесменів не платить податків. Це можливо тому, що ці люди мають від влади “парасольки”, які оберігають їх, щоб ніхто не приїхав і не перевірив. Проблеми, які є, вирішити дуже легко. Потрібно дати виробникам нормальну податкову систему і щоб всі однаково чесно платили податки.
Віктор Ющенко проаналізував ситуацію на зерновому ринку України, аграрну політику в цілому. За останні 14 місяців з України було вивезено 10 мільйонів тонн зерна, причому робили це декілька структур. За відправлені 10 мільйонів тонн ці структури отримали з бюджету 16 мільярдів гривень компенсації для їх підтримки. Тепер іде мова про завезення 3 мільйонів тонн зерна і парламент веде дискусію — зерно, яке завозиться, обкладати податками чи зробити для цих же структур пільги?
— За ці 14 місяців, хочу вам сказати це як фінансист,— продовжив Віктор Ющенко,— експортно-імпортні операції з зерном коштували українському бюджету для виплати деяким привілейованим структурам відповідних компенсацій приблизно 2,2, а то й 2,5 мільярда гривень. Ось чому ми виступали проти пільг на завезення зерна. Тому, що кожна тонна завезеного зерна по пільговій ціні буде душити внутрішню ціну на зерно. Становище в сільському господарстві визначається ефективною ціновою політикою. Коли я очолив уряд, ціна на пшеницю третього класу була 250 гривень за тонну. За чотири місяці ми підняли планку ціни до 850 гривень і тримали півтора року.
Нинішню цінову політику щодо зерна й інших сільгосппродуктів лідер “Нашої України” назвав бездарною. Гроші, на його думку, для підтримки в містах дешевої ціни на хліб потрібно виділяти з бюджету, передбачивши їх на спеціальні соціальні програми, а не за рахунок низької заку-півельної ціни на зерно. Віктор Ющенко нагадав, що його уряд запровадив єдиний податок для села, що принесло свої результати. Ревізії цієї податкової політики не повинно бути. Він навів приклад, що Євросоюз надав Польщі 19 мільярдів євро на підтримку економіки, левову частку цих коштів поляками спрямовано на підтримку польського села. В нас же уряд просив на підтримку села на цей рік 600 мільйонів гривень, добилися 900 мільйонів, у травні додали 700 мільйонів. Але 1,6 мільярда гривень село ніколи не отримає. Якщо не буде такої підтримки селу, як у Польщі, ми можемо вернутися до ситуації початку дев’яностих, коли прилавки були забиті завізною продукцією. Віктор Ющенко закликав до рішучих кроків по підтримці всіх форм власності на селі.
Про актуальні проблеми села вели мову у своїх виступах голова профільного комітету Верховної Ради, голова Асоціації фермерів України Іван Томич і голова Асоціації фермерів Волині, депутат Луцької райради Богдан Прус. На їх думку, проблеми, які є тепер на селі, виникли через те, що реформи, які проголошувалися, проводилися необдумано, без відповідної програми, концепції, на відміну від інших країн — проводилися за рахунок селянина. Лише раз у людей з’явилася впевненість у власних силах, віра в те, що українське село має перспективу,— коли при владі був уряд Віктора Ющенка.
Відповідаючи на побажання одного з відомих в області керівників-аграріїв, депутата обласної ради Романа Притулюка бути рішучішим і жорсткішим, Віктор Ющенко, зокрема, зазначив:
— Щодо рішучості я хочу сказати таке. Коли я прийшов до керівництва Національним банком, у підвалі Нацбанку було понад 500 мішків документів — забуті платежі, втрачені чиїсь гроші. Коли я їхав на Житомирщину, то на підлозі в туалеті побачив українські купони. Через п’ять років наш Нацбанк ввійшов до п’ятірки кращих банків світу. У нас було створено кращу в Європі платіжну систему. Хіба ви думаєте, що рішення, які приймав за таких умов Національний банк, не вимагали рішучості, позиції? Я не чув жодного поганого, гнилого слова, матюка з вуст Вацлава Гавела чи Олександра Кваснєвського, а як живуть Чехія і Польща! Світ тепер такий, який вимагає інтелігентних і мудрих керівників, а не тих, що зовні жорсткі, що називають підлеглих дурнями, а порядку елементарного навести не можуть.
Віктор Ющенко, ряд інших керівників блоку “Наша Україна” взяли участь у форумі демократичних сил, який відбувся на Театральному майдані в Луцьку. За оцінками правоохоронців, у ньому взяло участь до двох тисяч чоловік, за оцінками організаторів — втричі більше. Відкриваючи форум, Володимир Бондар нагадав про ті проблеми, які нагромаджуються в суспільстві, — зростають ціни на хліб, знову з’явилися борги по зарплаті. Однією з головних причин цієї зустрічі громадськості він назвав необхідність повернення до прозорої і відповідальної в своїх діях влади, що демонстрував уряд Віктора Ющенка, наголосив на потребі діалогу різних політичних сил, які хочуть змін в суспільстві. Наступні вибори він охарактеризував, як вибір між демократією і диктатурою, між добром і злом, між Україною і приватною резервацією олігархічних кланів. І цей вибір має зробити українське суспільство.
— Мені, як і вам, соромно, коли Україну називають країною з кримінальною владою, країною, де процвітає злодійство,— сказав на початку свого виступу Віктор Ющенко. — Я переконаний — щось не так у країні, де державний службовець за кілька років служби може стати мільярдером і входити до списку найбагатших людей Європи. Всіх нас принижує те, що про такі зібрання, як наше, не всі журналісти скажуть правду, що за правдиве слово журналісту може загрожувати розправа. Ми задаємо собі питання: чому пенсія в Україні удвічі нижча, ніж в Білорусі, найнижча в Європі, найнижча з усіх країн СНД? Що відбувається в країні, яка ще трохи більше, як десять років тому була житницею Радянського Союзу, з рівнем життя вищим, ніж в інших республіках, а відставник Радянської армії мав за велику честь приїхати в Україну доживати свій пенсійний вік, бо тут було краще, ніж деінде? Чому зарплата у 2,5 раза менша, ніж в Росії, а мінімальна — удвічі менша прожиткового мінімуму? Що сьогодні понад сім мільйонів українців змусило покинути Україну, як трудову еміграцію, а ще три мільйони — безробітні?
Віктор Ющенко висловив переконання, що причина всіх негараздів не криза аграрна, економічна чи енергетична, головна криза, яка забирає надію в 48 мільйонів українців, — це криза влади. Він проаналізував дії влади України протягом останніх десяти років, визначивши їх як непрофесійні, такі, що йдуть на догоду купці криміналітету, олігархам.
Лідер “Нашої України” заявив, що Україна ділиться не на лівих і правих, не на схід і захід, а на бандитів і демократів, на тих, хто краде і не краде, на тих, хто сповідує ідеї демократії й ідеї кланової диктатури.
— Я звертаюся до лівих і до правих,— сказав Віктор Ющенко,— не так важливо, під якими прапорами прийшли на цей майдан люди — під прапором “Собору”, жовто-блакитним, БЮТ, соціалістичним. Нас повинно згуртувати те, що ми стоїмо за кілька кроків до диктатури, якщо не об’єднаємося, не об’єднаються еліта, інтелігенція в тому, як змінити суть влади, змінити Україну.
Віктор Ющенко представив тих, хто знаходився з ним на трибуні, — народних депутатів України, лідерів політичних партій, які входять до блоку “Наша Україна”. На форумі багато з них виступили, зокрема, народний артист України Микола Мозговий, голова Народного руху України Борис Тарасюк, голова Української народної партії Юрій Костенко.
— Коли я був депутатом від Луцька, то як на каторгу їхав на зустрічі з виборцями,— сказав народний депутат України, академік Микола Жулинський. — Бо знав, що мало чим можу допомогти землякам, котрі приходили з своїми болями. Але я їхав до Луцька уже як віце-прем’єр в уряді Ющенка з гордо піднятою головою, дивлячись в очі людям, яким тоді віддавали борги. За таку Україну — без боргів, з гідним людини життям ми боремось сьогодні.
Свою позицію щодо необхідності єдності всіх демократичних сил, спільної тактики і дій виклав голова обласної організації ВО “Батьківщина” Микола Потапчук. Дуже тепло зустріли присутні на майдані виступ депутата обласної ради Андрія Турака, який розповів про проблеми й болі селян, заявив, що стає в лави “Нашої України”.
Згуртування демократичних сил, засудження дій влади, спрямованих на згортання демократії, заклик до чесного проведення майбутніх президентських виборів стали основним лейтмотивом заяви учасників форуму. Після його закінчення Віктор Ющенко спілкувався з лучанами, мав виступ на телестудії “Полісся”.
Володимир ЛИС.