Зателефонував наш читач із Луцька Дмитро Іванович Фроленков. Розповів про свою прикру пригоду: їхав велосипедом у районі вул. Ковельської,а з вулиці Чернецької, «де буржуї побудувалися», вискочив собацюра і вкусив його за ногу...
Зателефонував наш читач із Луцька Дмитро Іванович Фроленков. Розповів про свою прикру пригоду: їхав велосипедом у районі вул. Ковельської,а з вулиці Чернецької, «де буржуї побудувалися», вискочив собацюра і вкусив його за ногу.
Зателефонував у міліцію, а там і вислухати не хочуть, кажуть, то не наша справа, звертайтесь до лікарів. — А чия ж то буде справа, коли той собацюра загризе чиюсь дитину, адже про такий випадок ви нещодавно писали! – обурюється читач. Як мовиться, хай Бог боронить від подібних трафунків, а нашій доблесній міліції спасибі вже за те, що дали слушну пораду – передусім звернутися до лікарів, подбати про власне здоров’я. Але ж подальше лікування залежатиме від того, мав собака щеплення проти сказу чи ні, хворий був чи здоровий. Отож, без спілкування із господарем тут не обійтися. А як покусаній, наляканій людині знайти у наших «кам’яних джунглях» господаря? І чи захоче він добровільно спілкуватися із потерпілим. І хто має оплатити тому вартість лікування? Невже на землі, як і на воді: «Рятування потопаючого – справа рук самого потопаючого»?
