Сьогодні у Ковелі віддали останню шану Герою Олександрові Стольніцькому

Тоді був призваний до військового обов’язку. Але, впевнений, що він став воїном задовго до того, тому що дуже любив спорт. А спортсмени — це воїни духу в мирних умовах. Вони проходять випробування через тренування і змагання, написав на своїй сторінці у Facebook міський голова Ковеля Ігор Чайка.

Олександр захоплювався кікбоксингом, багато практикувався і казав, що має тримати себе у формі. Тому що вважав, що будучи в тонусі, може найбільше принести користі у війську. Рік він воював, встиг приїхати навесні цього року у нетривалу відпустку.

Тепер його немає більше з нами. Йому назавжди — 41 рік.

У Олександра залишилася родина: мама, брат, дружина Анна, донька Вікторія, якою особливо пишався за старанне навчання у виші, знання іноземних мов.

Тепер же головна мова, яка лишається незмінною для всіх, хто знав Олександра Стольніцького — це мова любові і мова молитви. Про нього відгукуються як про людину слова, людину, яка була дуже-дуже доброю.

Доброю до своїх. І нещадною до ворога.

Нехай постане та країна, про яку мріяв, за яку воював для своєї родини і для кожного з нас.

Слава Герою!

Слава Україні!