Прийшовши вранці до криниці по воду, здивувалася: за стіною веранди, там, де понад двадцять років простояв газовий балон, порожнє місце! А ще вчора він тут був!..
Прийшовши вранці до криниці по воду, здивувалася: за стіною веранди, там, де понад двадцять років простояв газовий балон, порожнє місце! А ще вчора він тут був!
Десь на початку 70-их років минулого століття, коли сусіди виїжджали в місто, то віддали цей невеличкий балон моїм батькам. Він не такий, як теперішні. І перемичка для газу незвична. Причиною виставлення його на вулицю послужила неможливість ним користуватися: зламалась «вмикалка-вимикалка» газу. А там же ще був газ… Тому я й не віддала цей балон у металобрухт. Хтось із сільських «знавців» глибокодумно мовив, що ті, хто забрав, знають що робити: кілька водних маніпуляцій для вентиля — і ніякого вибуху при розрізанні не буде. Про всяк випадок повідомила чергового у райвідділі міліції. І якщо десь станеться біда, то моєї вини, бачить Бог, у можливих трагічних наслідках нема, поділилася своїм клопотом наша читачка із села Суховоля Луцького району Галина Зелінська.
