Коли дивлюся по телебаченню кадри про повінь на Івано-Франківщині та Буковині, згадую те місце в Старому Заповіті, де описується Великий потоп. В доісторичні часи так само, як і зараз, стихійне лихо почалося із дощу. Вода лила безперервно сорок днів і сорок ночей...
Коли дивлюся по телебаченню кадри про повінь на Івано-Франківщині та Буковині, згадую те місце в Старому Заповіті, де описується Великий потоп. В доісторичні часи так само, як і зараз, стихійне лихо почалося із дощу. Вода лила безперервно сорок днів і сорок ночей.
Ветхозавітні люди, як і наші сучасники, спершу сподівалися, що минеться. А далі і раді були б вирватися з водної пастки, та, виявилося, запізно. Між іншим, сили небесні давали попередження про біду. Мої львівські колеги розповідали, що кілька тижнів тому Галичина гуділа про загадкове явище у Карпатах. Гурт людей бачив на небі ... людські очі. Коли сонце майже сіло, дощові хмари затягнули горизонт і тоді в темному грізному небі з’явилося два величезних ока, що дивилися на землю, не мигаючи. Потім піднявся сильний вітер, почав гнути дерева, натовп переполошився, побіг шукати сховку. Свідки події знімали побачене на відеокамери мобільних телефонів. Відео обійшло всю Західну Україну. І ще мене непокоїть, що на Івано-Франківщині залило Тлумацький район. Там живе незряча пара - Максим і Оленка Самойлови. Кілька років тому вони мешкали у Луцьку. Використовуючи останні залишки зору, Оленка навчалася на юридичному факультеті Волинського тоді ще держуніверситету. Максим був “вільним художником” - писав пісні і страшенно мріяв стати популярним співаком. Якось на концерті гурту «Світязь» хлопчина, вийшовши на сцену до Дмитра Гершензона, зі щирою безпосередністю попросив його допомогти стати зіркою. Гершензон тоді сказав: “Його Бог поцілував у голосові зв’язки”. Серце крається, як ведеться тепер цим двом бідолашним?
