ВИСОКА ЦІНА ВИРОЩЕНОГО ХЛІБА

На базі господарств Ковельського району відбувся обласний семінар-нарада з підготовки до жнив. Його учасники оглянули посіви зернових, цукрових буряків, кормових культур, зернозбиральну техніку в кількох господарствах, ознайомилися з вирощуванням худоби м’ясної породи. Про організаторську роботу щодо забезпечення своєчасного і високоякісного збирання агроформуваннями Ковельського району інформував голова райдержадміністрації Віталій Карп’юк. Завдання щодо підготовки та організованого проведення жнив агроформуваннями усіх форм власності були визначені у доповіді начальника головного управління сільського господарства й продовольства облдержадміністрації Володимира Литвинчука.
У роботі семінар-наради взяли участь перший заступник голови облдержадміністрації Володимир Панчишин і заступник голови з агропромислового комплексу Галина Якимчук.
Повчальним було знайомство з колишньою агрофірмою “Дружба”. Ще кілька років тому вона була на грані розвалу. Її своєчасно реформували, утворивши на її базі три господарства. ТзОВ “Дружба”, утворене на базі реформованої однойменної фірми, має добру перспективу. Керівником господарства стала Валерія Яромчук, економіст за професією.
— Наше господарство середнє,— розповіла Валерія Адамівна. — І хоч за минулий рік маємо скромні доходи, але своєчасно виплачуємо працівникам заробітну плату. Основні надходження коштів маємо від реалізації молока і м’яса, тому дбаємо про розвиток тваринництва. Уже в нинішньому році маємо на 92 голови худоби більше, ніж торік. Поновлюємо техніку, яка була дуже зношена. Готуємось до жнив, щоб своєчасно зібрати зернові.
— Товариство “Дружба” — одне з тих, де мають фінансові успіхи,— пояснив голова райдержадміністрації Віталій Карп’юк. — Тут і нову техніку придбали, висока продуктивність праці, бо вміють зацікавити людей. На полях дозріває сто гектарів пшениці. У кожному товаристві, створеному керівниками — колишніми головами колгоспів, більш як 51 відсоток власності у статутному фонді належить саме їм. Інакше там належного порядку не було б.
Голова СВК “Прометей” Віталій Фещук зауважив, що господарству належить зібрати 400 гектарів зернових, переважно ярої пшениці. До жнив готувались заздалегідь, і є всі підстави вважати, що проведуть їх у кращі строки. Цієї осені передбачають посіяти на такій площі озимину.
За словами Олександра Омельчука, голови СВК “Калина”, кооператив уклав договір на оренду землі з 50 пайовиками. Вирощують зернові, переважно елітні сорти пшениці, інші культури. Якщо чотири роки тому зовсім не було поголів’я, то тепер мають 185 голів великої рогатої худоби.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Турія” утворилося з реорганізованого радгоспу. За словами його керівника Анатолія Чабана, господарство створили п’ять засновників, орендують чимало землі навіть у Турійському районі. Там випасають близько 900 голів худоби.
— Маємо понад 20 тракторів, сім зернозбиральних комбайнів, дві лафетних жатки,— пояснив Анатолій Григорович. — Техніки вистачає, але село приміське, бракує робочих рук. І це при тому, що в нас регулярно виплачують належну зарплату. Визначено оплату праці на жнива. За підготовку техніки, за підсумками роботи на жнивах передбачено матеріальні і моральні стимули. Механізатори задоволені. Навантаження на комбайни невелике. Ми забезпечені і сушильною технікою, одне слово, жнива повинні пройти організовано, зберемо хліб без втрат. Була б лише добра погода.
Як пояснив начальник головного управління сільського господарства і продовольства облдержадміністрації Володимир Литвинчук, на нинішніх жнивах буде використано близько 40 комбайнів, котрі нададуть всім бажаючим через ВАТ “Агрореммаш”. За словами голови правління цього підприємства Володимира Ковальчука, пропонуються зернозбиральні комбайни імпортного виробництва. Вартість гектара зібраного врожаю 156 гривень плюс пальне замовника. Фахівці вважають, що таким господарствам, котрі не мають належної техніки, гріх було б не скористатись комбайнами, так би мовити, напрокат.
Заступник голови облдержадміністрації Галина Якимчук в інтерв’ю журналістам зазначила, що є всі умови зібрати зернові без втрат, і Волинь матиме тоді 600 тисяч тонн хліба. Господарства будуть у виграші, бо ціна на зерно висока. Уже відбулися торги і визначено біржову ціну пшениці третього класу — 750 гривень за тонну. Дуже вигідно реалізувати збіжжя на насіння, адже його ціна від тисячі гривень і вище.
— Наше завдання — в першу чергу формувати насіннєвий ресурс,— зауважила Галина Василівна.— Під посів озимих буде відведено більші площі, ніж торік. Керівники господарств розуміють, що зернові тепер економічно вигідно сіяти і тому потрібно більше закладати зерна на насіння. До того ж маємо бездоганно сформувати продовольчі ресурси. З цією метою потрібно заготовити 130 тисяч тонн і, крім того, для потужних хлібопекарських підприємств — ще 60 тисяч тонн зерна. Виробництво круп передбачено в другу чергу, в третю — реалізація насіння для південних областей.
Волинським урожаєм зацікавились у Житомирській області, а сортовим насінням — аграрії з Кіровоградщини. Після забезпечення власних продовольчих ресурсів будемо продавати лише насіння. Для Волині це економічно вигідно, буде можливість зміцнити економіку господарств, насамперед на Поліссі.
— Учасники семінар-наради побачили чимало повчального. Що, на вашу думку, варто запозичити іншим районам?— запитали журналісти.
— На нараду запрошені керівники тих господарств, котрі працюють стабільно,— зазначила Галина Якимчук. — Ми хочемо ще раз переконати, що в умовах Полісся потрібно розвивати тваринництво. В цьому зв’язку даємо економічні обгрунтування: ціни на продукцію держава підвищує, а наростити поголів’я, зокрема маточне, можна лише через два—три роки. Ціни на м’ясо й молоко тепер високі й тваринницька галузь стає прибутковою. У типовому перехідному Ковельському районі не нарікають, а стабільно працюють і є результати. Тут своєчасно виплачують зарплату, оновлюють техніку і більшість господарств, у яких ми побували, мають перспективу.
На пленарній частині семінар-наради перший заступник голови облдержадміністрації Володимир Панчишин, зокрема, підкреслив, що на Волині є всі можливості належно використати вирощений урожай, подбати про насіння, розширити посіви озимини. Належить забезпечити область хлібом і хлібопродуктами за цінами, котрі б покривали затрати і давали прибуток господарствам. Потрібно сформувати регіональний ресурс, що дасть змогу у майбутньому в певній мірі стабілізувати ціни на зерно. Звернута увага на енергопостачання токів, перевезення зерна, впорядкування доріг до поля тощо.
Любомир ПАХОЛОК.