ЧОМУ БУНТУЮТЬ ЖИТЕЛІ ВЕРБКИ?

Через чиновницьке головотяпство селяни вже другий рік поспіль виборюють свої права на спірну землю

У селі Вербка, яке фактично «зрослося» з містом залізничників, колись був крохмальний завод. Від цього потужного у минулому підприємства сьогодні залишилися одні руїни. Підприємець із Ковеля Ольга Радзивилюк ще у 2002 році викупила частину напівзруйнованих будівель і згодом уклала із Дубівською сільською радою договір на оренду землі під даними спорудами та для їх обслуговування терміном на один рік. За цей час вона повинна була виготовити проект відводу на землю


Ярослав ГАВРИЛЮК


Перший ляпсус, який допустив дубівський сільський голова Павло Безека, був у тому, що в рішенні сільради від 24 лютого 2005 року, яким затвердили договір, не зазначили площу, що надавалася в оренду. У розмові з журналістом «Волині» Безека виправдовувався, то мовляв секретарка забула вдрукувати, що в оренду згідно з договором передається 1,6 гектара землі. Ольга Радзивилюк це заперечує. «Безека мені пообіцяв, що своєю рукою впише у рішення сільради площу, коли я визначусь із напрямком подальшої виробничої діяльності в тих приміщеннях», — каже вона.
Хто б там не був правий, але товариство з обмеженою відповідальністю «Марія», яким керує Ольга Радзивилюк, поставило Павла Безеку та місцевих депутатів до відома, що хоче тут займатися переробкою овочів, а для цього необхідна реконструкція картоплесховища та збільшення території. Загальна площа, за схемою Ольги Радзивилюк, має становити 2,2 гектара землі. Тим часом закінчився термін дії договору підприємця із сільрадою. З різних причин проектна організація не встигла вчасно виготовити усю необхідну технічну документацію. І хоча Ольга Радзивилюк має всі законні права на будівлі, договір на оренду землі з нею Павло Безека не продовжив.
Знаючи наміри товариства «Марія», Дубівська сільська рада влітку 2006 року замовила містобудівне обґрунтування будівництва у промисловій зоні... житлового кварталу загальною площею 4,09 гектара, враховуючи й ту землю, що була необхідна товариству для обслуговування у майбутньому цеху з переробки овочів і яку Ольга Радзивилюк просила у Павла Безеки. Зрозуміло, що сьогодні багато хто з наших громадян вкрай потребує житла, але ж такі важливі рішення, як надання землі під індивідуальне будівництво, представникам влади потрібно приймати дуже виважено, юридично грамотно, щоб у подальшому, як кажуть, не наламати дров. У даному випадку все вийшло з точністю до навпаки.
У жовтні 2006 року сесія Дубівської сільської ради під головуванням Павла Безеки дає дозвіл ТзОВ «Марія» на реконструкцію картоплесховища під цех з переробки овочів. Ольга Радзивилюк того ж місяця виготовляє містобудівне обґрунтування, відповідно до якого при функціонуванні цеху визначене місце розташування джерела викиду шкідливих речовин, у радіусі якого (сто метрів) заборонена житлова забудова. Незважаючи на це, у січні 2007 року Дубівська сільська рада змінює цільове призначення отих 4,09 гектара, перевівши їх до земель житлової забудови, та у березні затверджує містобудівне обґрунтування будівництва житлового кварталу в селі Вербка, яке, до речі, як і детальний план території, на той час навіть не було погоджене з головним управлінням містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Волинської облдержадміністрації. І куди тільки дивилися контролюючі органи, «не помічаючи» цього юридичного головотяпства і, даруйте, самодурства?
...А Павло Безека тим часом підписує рішення сільської ради про найменування у селі Вербка нових вулиць і одночасно дає дозвіл 43-ьом місцевим жителям на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд. «Фініта ля коммедіа!» — як казав один театрал.
Внаслідок таких дій дубівський сільський голова чи то несвідомо, чи то навмисне зіштовхнув підприємця Ольгу Радзивилюк із мешканцями Вербки, які отримали землю під індивідуальне будівництво. Спалахнув неабиякий конфлікт. Про те, що товариство «Марія» набуло законного права на реконструкцію картоплесховища, свідчать постанова господарського суду Волинської області та ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду. Обмануті владою люди також виготовили проектну документацію, але районні чиновники відмовляються затверджувати державні акти на цю землю, бо між Дубівською сільською радою і Ольгою Радзивилюк триває інший затяжний судовий процес. І цьому судовому протистоянню, здається, не буде ні кінця, ні краю.
Скандал набув розголосу і вийшов далеко за межі району, коли на початку березня 2008 року близько півсотні жителів Вербки, скориставшись досвідом народних депутатів, заблокували трибуну чергової сесії Ковельської районної ради, розгорнувши транспаранти. Пікетники скандували: «Ганьба!». Причому, як не дивно, чи не найголосніше кричала жінка, рідні якої і вона сама отримали від місцевих органів влади кілька земельних ділянок. Сесію було зірвано. На представленні нового голови Ковельської районної державної адміністрації Валентина Скуби селяни знову заблокували президію.
— Ми працюємо, щоб вам максимально допомогти, — звернувся до жителів Вербки голова облдержадміністрації Микола Романюк. — Заставити суд прийняти якесь рішення я не маю права. Хоча я розмовляв із головою суду і просив: «Приділіть максимум уваги цій справі, щоб інтереси людей були відстояні».
Господарський суд Волинської області своєю постановою підтвердив чинність рішення Дубівської сільської ради про затвердження містобудівного обґрунтування та найменування нових вулиць у селі Вербка. Зрозуміло, що Ольга Радзивилюк подала апеляційну скаргу на дану постанову, сподіваючись на її скасування. Після цього Валентин Скуба запросив пані Радзивилюк до свого кабінету і попросив добре подумати й відмовитися від спірної землі на користь індивідуальних забудовників.
За подібну «законотворчість» Дубівської сільської ради, яка призвела до жорсткого протистояння громади і підприємця, компетентні органи мали б притягнути Павла Безеку до відповідальності. Хіба «доблесна» Ковельська міжрайонна прокуратура на чолі із Сергієм Масаловим, яка під надуманими приводами намагається відібрати землю у православного храму, не бачить кричущих порушень земельного законодавства з боку органу місцевого самоврядування?! Але з Павла Безеки, як з гуся вода, що й не дивно: у нашому Ковельському районі, який вже не раз «гримів» на Волині своїми земельними скандалами, ще й не таке буває...