Ковель попрощався ще із двома загиблими Героями

Про Захисників зворушливо розповів міський голова Ігор Чайка, який разом із сотнями земляків віддав останню шану полеглим воїнам.

 «Попрощалися з нашими Олександром Берегою і Володимиром Лучиновичем.

Ця страшна війна не просто забирає наших воїнів. Ця війна трагічно затягує їхнє повернення додому навіть після загибелі.

Так сталося з Олександром Берегою. Він проживав в Ковелі, навчався в ліцеї №1, працював на залізниці, потім вивчився в автошколі та, за прикладом батька, який був талановитим механіком, став механіком-мотористом.

Коли починається повномасштабне вторгнення в 2022 році, Олександр Берега йде воювати з тими, з ким, можливо, колись служив. Він був із тих людей, які дуже багато читали, про війну, завойовницькі походи, дух воїнства.

 І він був тим, хто абсолютно точно знав, що ця війна з Росією - неминуча. Про що часто говорив двом своїм красивим донькам-близнятам.

Таким вони й запамʼятають свого тата - простого чоловіка, який любив рибалити, надзвичайно багато читав і мав дух воїна. У травні 2022 року ще був в роті охорони тут, в Ковелі. А коли поїхав воювати на схід країни, то рідним сказав, що на навчаннях. Щоб довше побули спокійними.

Коли у червні минулого, 2022 року він загинув, родині довелося чекати більше року, поки тіло сина, батька, чоловіка, українського воїна повернулося додому.

Поховали Олександра Берегу в селі Бахів, де живе його мама.

 Історія Володимира Лучиновича - з тих, що постійно на слуху. Мав право через стан здоровʼя, через те, що комісований - не йти.

Але цим правом зовсім не хотів скористатися.

Історія Володі - це історія двох братів з однієї родини, які пішли воювати. Тому що на передовій і його рідний брат Анатолій, який свого часу пройшов АТО. І який сьогодні був з нами на прощанні.

 Володя воював з березня 2022 року, в кінці минулого року встиг прийти у відпустку.

А 4 серпня цього року він загинув у Донецькій області.

Навчався в ліцеї №1.

Багато людей відгукується про нього, як про спокійного, дуже довірливого й веселого чоловіка. Який любив грати на гітарі. Один інструмент назавжди лишився тепер в мами. Інший він придбав на війні.

 Струна його життя обірвана.

Але не має обриватися памʼять.

Бо про Володю є і буде кому згадувати і молитися за нього.

 Поховали Володимира Лучиновича на Алеї Героїв міського кладовища.

Світлого спочинку світлим душам наших воїнів.

Низький уклін і світла пам‘ять вірним синам України.

Слава Україні!», - зазначив Ігор Чайка.