Навіки 23: Олександр Назарук з Луцького району виконав свій обов'язок, щоб наступні покоління жили в мирній Україні

У хлопця була дуже важка доля - пережив смерть батьків, був дитячому будинку. 31 липня його коротке життя обірвалось.

Про це пише VSN.

Трагічна звістка про загибель стала шоком для усіх, хто знав Олександра.

«Ми як сім'я тут всі разом, і я теж маю схожу долю не маю не тата, то ми так з ним дуже тісно спілкувалися, і по професії я фотограф. Часто в школах різних, відповідно їхній клас фотографувала і не могла собі навіть уявити, що це буде фотографія не тільки на альбом випускний, а на таку подію сумну. Але він був дуже скромним, сором'язливим, таким замкнутим хлопцем, але добрим. Завжди йшов на допомогу», - розповіла подруга загиблого Анна.

Подруга розповідає, що трагічного дня, коли він вперше йшов після навчань у бій, він навіть не думав, що то буде кінець його життя.

«Це фото було останнє. Це було фото за декілька годин до бою. Він оце своїй мамі прийомній скинув і сказав «мама, я йду в перший свій бій, я надіюсь, я вернуся». І Рая каже, що «Сашко, ми молимся за тебе, ми тебе підтримуємо, молися». Він відповів, що молиться і Біблію читає. Він мав зателефонувати після бою...», - розповідає дівчина.

Те, що Олександр пішов захищати країну, стало несподіванкою для багатьох. Сором'язливий хлопець, який мріє встати фотографом узяв до рук зброю, щоб захищати усіх нас. У Ківерцях віддати останню шану герою прийшло багато людей, які зі сльозами на очах дякували за жертовність Олександру.

«Нам доводиться спілкуватися з багатьма чоловіками, хлопцями, які приходять у територіальний центр. І от перед тобою стоїть, богатир, два метри росту, може підкови гнути руками. І коли до нього ставиш питання, чи зможете взяти до рук зброю для того, щоб захищати свою сім'ю, свою державу, свою землю - заходить десятки причин, щоб не робити цього. Тому що в ньому немає того чоловічого стержня, який був в Олександра. Коли говорять, що наші воїни йдуть для того, щоб віддати життя за нас з вами. Вони йдуть в першу чергу, для того, щоб звільнити нашу землю від того окупанта, який прийшов до нас, на нашу землю. І повернутися живими та здоровими до своїх сімей, родин. Спочивай з миром, Герой. Ти виконав свій обов'язок до кінця», - розповів представник територіального центру.

На жаль, в Донецькій області ворог відібрав мрії та надії молодого чоловіка, якому так і не вдалось створити власну родину та втілити в життя усіх свої мрії. Однокласники та вчителі згадують його як порядного молодого чоловіка з важкою долею.

«П'ять років назад Саша закінчив нашу школу. Тільки хороші приємні спогади, дуже добрий, сором'язливий, в школі досить був нерішучий, а тут проявив таку впевненість, рішучість, мужність. Сьогодні є багато його однокласників тут. На жаль, не про таку зустріч випускників ми мріяли, але пишаємося нашим Сашою», - розповіла класна керівниця Оксана Деркович.

Усе місто навколішки дякувало Герою. Поховали Олександра Назарука на Алеї слави.

Читайте також: Боронив Україну з 2014 року: на Волині помер ще один Герой.