Не захотівши назватися, читачка по телефону висловила своє невдоволення рубрикою «Базар і ціни». «От ви пишете: «Сметана, о люди! 16 гривень». Ви, шановна, мабуть, ніколи в селі не жили і не знаєте, скільки тому селянину треба наробитися, щоб літр сметани отримати...
Не захотівши назватися, читачка по телефону висловила своє невдоволення рубрикою «Базар і ціни». «От ви пишете: «Сметана, о люди! 16 гривень». Ви, шановна, мабуть, ніколи в селі не жили і не знаєте, скільки тому селянину треба наробитися, щоб літр сметани отримати.
Яка солярка зараз дорога, міндобрива. Або кажете, що покупці невдоволені ціною 10 гривень за півлітра буряків з хроном, бо хрін, бачите, біля Стиру росте безплатний. То підіть, накопайте, якщо вам на базарі дорого». Довгенько порозмовлявши з читачкою, ми, здається, порозумілися. Якщо когось із селян ненавмисно зачепила за душу – прошу вибачення. Але деяких закидів все-таки не визнаю. По-перше, я не належу до тих міських панянок, котрі думають, ніби сир береться з вареників. Що й до чого в селі, більш-менш орієнтуюся — щосуботи в свекрухи то худобу пасу, то город сапаю, то корову дою. По-друге, вважаю, що 16 гривень за літр сметани в літню пору – дорого. Чого ж тоді чекати взимку? 30 гривень за літр? Де ж тим бідним городянам брати гроші? Невже шановна читачка думає, ніби міські жителі їх малюють? Чи, може, сподівається, що на базар за сметаною ходять олігархи, у яких грошей — кури не клюють? На жаль, на ринок вони якраз не ходять.
