Інвалід-візочник Валерій Бакаєвич просить подякувати через газету добрим людям з села Люб’язь Любешівського району за безкорисно надану можливість відпочити кілька днів на березі озера...
Інвалід-візочник Валерій Бакаєвич просить подякувати через газету добрим людям з села Люб’язь Любешівського району за безкорисно надану можливість відпочити кілька днів на березі озера.
Житель цього села Володимир Васильович Швирид запросив Валерія погостювати в нього. Організував йому справжнє свято душі, про яке Валерій мріяв роками в геріатричному інтернаті в Луцьку. Відколи його батьки в Любешівському районі померли, чоловік практично нікуди не виїздив з обласного центру, але часто мріяв, як би то йому знову побачити рідні місця. «У Швиридів є будиночок на березі озера Люб’язь, — каже Валерій. — Я там жив, виїздив на берег озера, загоряв. Син Володимира Васильовича Владислав зі своїми друзями катали мене на катамарані. Хочу подякувати панові Володимиру, його жінці Валентині Лук’янівні, синові Владиславу та доньці Ірині за чуйне ставлення до мене». Добратися з Луцька на Полісся допоміг Валерію пастор церкви «Фіміам» Павло Миронюк.
