Як на Волині фермер вирощує кавуни

 Цією справою чоловік почав займатися 'ять років тому. Як розповів волинянин Суспільному, багато читав про баштанові поля й здобував досвід самостійно.

«Перший признак, коли пожовтіло знизу. Якщо цей хвостик, коли він засох, значить стиглий. Якщо ще зелений, то під низ і не заглядай», — сказав волинянин.

 Три роки тому, говорить чоловік, на двох гектарах поля висаджував 25 сортів, цього року залишив два основних: Юмі та Продюсер.

«Той круглий, цей довгий. «Продюсер» в любий рік зійде. Та насінина коштує 20 копійок, ця насінина 2,5 гривні коштує. На Волині робити великі капіталовкладення — то рік повезе, рік не повезе», — каже Василь Сидорук.

Стиглий кавун на його полі, розповів господар, в середньому важить 10-12 кілограмів. Великими називає 18-кілограмові плоди. «Я довольний, десь 40 тонн з гектара врожайність, не менше повинна бути. То я так на око визначаю, але має бути», — каже чоловік.

Саджанці кавуна Василь Сидорук вирощує в теплиці біля дому. Цього року їх висадив в полі на початку червня. Говорить: цього року кавуни достигли на тижні два пізніше через холодний травень і червень.

 Щоб ягода вродила, була солодка та соковита, фермер використовує міндобрива, а також поливає кавуни двічі на тиждень. Третя складова хорошого врожаю, зі слів Василя — це сонячна та спекотна погода.

«Коли стало тепло, якщо ти три дні не був на полі, був такий кавунчик, приїжджаєш, а вже він отакий. Один рік посадив без полива, то він був такий з ребрами, все», — зазначив власник плантації.

Зі слів фермера, повністю оцінити вкладену працю та гроші можна лише розрізавши плід.

На дегустацію ягоди Василь запросив дружину Тетяну, котра в усьому допомагає в сімейній справі.

«Солодкий, смачний... Колір гарний, червоний, такий як має бути, соковитий, зернят мало. Колись ми купували південні кавуни, міняли на картоплю», — сказала волинянка.

 Збувати «миринські» кавуни, сказав фермер Василь Сидорук, почне цього тижня. Проте на його поле за врожаєм уже приїздять постійні клієнти. Каже: з радістю ділиться і з військовими, що несуть службу на Волині.

«Командир вже дзвонив. Вже кажу: скоро буде. Тож не повеземо ми на Схід кавуни», — розповідає волинянин.

Кавуни Василя — це візитівка Велицької територіальної громади, розповів її голова Віктор Ковальчук. З його слів, господар щороку пригощає і місцевих дітей.

Баштанні не є традиційною для Волині культурою, розповів Суспільному начальник управління агропромислового розвитку Юрій Юрченко.

«Поки що промислового виробництва немає, оскільки Волинь — це ризикована територія з боку погодних умов, але якщо будуть продовжуватися зміни клімату, які є на сьогодні, то не виключено, що ми матимемо і промислові плантації для вирощування кавунів», — додав посадовець.