Уже котрий рік фігурують недостойні європейського міста цифри: з 1775 житлових будинків Луцька 253 — ветхі і аварійні, близько сотні протікаючих покрівель, чимало вулиць з вибоїнами. І майже ніяких зрушень на краще...
Робота житлово-комунального господарства Луцька — таким було одне з основних питань, яке розглядалося депутатами міськради на черговій сесії. З інформацією виступив заступник голови міської ради Леонід Кирильчук Навіть у кращі часи проблема утримання житла була болючою, а тим більше — тепер. Вже котрий рік фігурують недостойні європейського міста цифри: з 1775 житлових будинків 253 — ветхі і аварійні, близько сотні протікаючих покрівель, чимало вулиць з вибоїнами і т.д. І майже ніяких зрушень на краще. Пригадується, раніше, коли ми не знали демократії в нинішньому вигляді, міськрада перед проведенням чергової сесії зверталася до людей з проханням висловити свої зауваження, пропозиції через засоби масової інформації. Тепер діалог місцевої влади здебільшого завершується після закінчення виборів. А хотілося б почути ставлення населення до нинішніх реформ житлово-комунального господарства, а точніше — до застою в цій галузі. Схоже, що на сесії зіткнулися дві точки зору на стан житлово-комунального господарства. Одна — в нас усе благополучно, інша — європейський лоск стосується лише центру міста. Основний аргумент керівників: поїдьте в інші міста і поцікавтеся справами щодо подачі тепла, води, надання інших побутових послуг, наявності інфраструктури — словом, того, що входить у поняття комфортності проживання. Наш обласний центр відзначається в країні як одне з кращих міст з питань реформування житлово-комунального господарства. Три роки поспіль місто займає перші місця у Всеукраїнському конкурсі на кращий благоустрій. Центральні проспекти та вулиці, сквери з пам’ятниками та клумби з квітами — це чудово ілюструють. Словом, показати є що. В інформації Леоніда Кирильчука не було ні критики до підлеглих, ні самокритики: претензії зводились в основному до населення, котре, наприклад, заборгувало перед «Луцькводоканалом» більше семи мільйонів гривень, перед «Луцьктеплом» — близько 16 мільйонів гривень і т.д. Це, так би мовити, мислення глобальне. Є й інші думки. Степан Гаврилюк з фракції «Наша Україна», згадавши про екскурсійну поїздку по місту, коли депутатам показували досягнення, запропонував «в темну пору після дощу відвідати Вересневе, Вишків, Львівську та інші райони і вулиці». Реальну картину у селищі Вересневому змалював депутат Богдан Ярий: невеличкий ремонт покрівлі — в одному будинку, не виконано ряд робіт по утепленню мереж, промивці систем, відсутнє освітлення, немає кришок і решіток на колодязях і т.п. А ці ж роботи планувалося виконати в 2003 році. Ось чому депутат слушно запропонував розробити і прийняти програму «Околиці Луцька, їх проблеми і шляхи вирішення». Можна погодитися з Леонідом Кирильчуком, що у Вересневому багато зроблено після того, як луцька влада взяла селище під свою опіку. Але ж депутат ставив конкретно питання: чому не виконана запланована програма і чи буде виділено кошти на 2004 рік? Аргумент керівника про те, що в інших районах ще гірший стан з житловим фондом, дахами тощо лише засвідчує про актуальність першочергового впорядкування околиць, їхніх дворів. Досить щороку гладити асфальт на проспекті Волі — так вважає переважна частина лучан. Однак більшість депутатів, судячи з усього, міркує інакше. Коли є такі досягнення, то для чого розмінюватись на дрібниці? У проекті рішення сесії міськради було записано такий пункт: «Вважати недостатньою роботу житлово-комунальних підприємств № 1 (Лук’янюк П.П.), № 3 (Солоха В.В.), № 5 (Назаревич В.П.). Заступнику міського голови Кирильчуку Л.О., начальнику управління житлово-комунального господарства Семенюк Т.М. посилити контроль за роботою цих житлово-комунальних підприємств». Пропонувалося досить-таки м’яке формулювання щодо роботи підприємств, на роботу яких постійно скаржаться мешканці будинків, і про що добре відомо міськраді. Проте за цю пропозицію проголосував лише 21 депутат. Для її прийняття не вистачило декількох голосів. Валерій Романюк виголосив пропозицію фракції «Наша Україна» — вважати незадовільною роботу згаданих ЖКП, але за неї проголосувало лише 11 депутатів. Як це зрозуміти? Схоже, що на сесії міської ради знайшла схвалення дипломатична думка депутата Анатолія Бірюкова, яка зводилась до твердження, що не можна ставити питання про те, наскільки задовільно чи незадовільно, якісно чи ні працює житлово-комунальне господарство, бо населення заборгувало за житлово-комунальні послуги понад 30 мільйонів гривень. Мовляв, якщо таке погане фінансування галузі, то як можна давати оцінку господарству? До речі, виконком, який замовляє роботу житловим підприємствам, теж заборгував їм 3,7 мільйона гривень. Але ж і в цих скрутних умовах деякі керівники ЖКП працюють непогано, то чому не оцінити кожного по заслугах? Вся розмова звелась до того, що, мовляв, хай оцінять їхні дії виконком, безпосередні керівники. У прийнятому рішенні з приводу використання капіталовкладень на 2004 рік є чимало добрих наміток. Аби були тільки кошти. Депутати зазначали, що лише для того, аби виконати намічені в проекті рішення роботи по капітальних вкладеннях необхідно 15 мільйонів гривень, тоді як у 2003 році ці видатки становили всього 5 мільйонів. Назвемо хоча б деякі пропозиції щодо вирішення насущних проблем міста, котрі знайшли схвалення депутатів. Зокрема, йдеться про виділення кількох мільйонів гривень на очищення води на Дубнівському і Омелянівському водозаборах, на реконструкцію міських каналізаційних очисних споруд, будівництво котельні на Дубнівському масиві (для цього треба 1,5 мільйона гривень) тощо. Зобов’язано УЖКГ завершити будівництво другої черги полігону твердих побутових відходів в селі Брище, виготовити у 2004 році проектно-кошторисну документацію на будівництво тролейбусної лінії до мікрорайону Теремно. Вирішено передбачити у бюджеті міста 2 мільйони гривень на реалізацію програми «Дахи», хоча це крапля в морі. Можливо, краще працюватимуть ліфти (нині люди постійно звертаються у редакцію), адже на капітальний ремонт і їх заміну пропонується виділити понад мільйон гривень. І навіть враховано потреби парків імені Лесі Українки та 900-річчя Луцька: для догляду за зеленими насадженнями передбачається виділити 100 тисяч гривень. Олександр НАГОРНИЙ.
