Вони постійно залітають на обійстя подружжя Михальських, Петра та Ганни. Звечора всідаються на віти золотаво-рожевої яблуні, без остраху дивляться на нас некліпаючими очима...
Вони постійно залітають на обійстя подружжя Михальських, Петра та Ганни. Звечора всідаються на віти золотаво-рожевої яблуні, без остраху дивляться на нас некліпаючими очима.
Чекають на прихід вечірніх присмерків. Як тільки трудолюбиві селяни заходять після виснажливого трудового дня у хату, птахи займають спостережний пункт на даху хліва. Довгі вушка, ніби антени, вловлюють щонайменший шурхіт на городі, поміж кукурудзи та кормових буряків. Миші-полівки ласі до зерен кукурудзи, не від того, щоб погризти соковитих коренеплодів. Відтак втрачають природну обережність і стають бажаною здобиччю мандрівної сім’ї сов. Трійко молодих совенят полюють і на щуриків, що вилізають з гнійних буртів. Коли розсіюються вранішні сутінки, сита сім’я відлітає на крислату ялину в шкільному парку, щоб подрімати до наступного нічного полювання, поділився своїми спостереженнями наш постійний дописувач Павло Шесталюк із с. Хворостів Любомльського району.
