СІЛЬСЬКИЙ ГОЛОВА – ДЕРЖАВНИЙ СЛУЖБОВЕЦЬ

СІЛЬСЬКИЙ ГОЛОВА – ДЕРЖАВНИЙ СЛУЖБОВЕЦЬ
Наша читачка Текля Петрівна (прізвища просить не називати) має 32 роки трудового стажу, 12 років була головою сільської ради. “Чи маю я право одержувати пенсію державного службовця?” — запитує авторка листа до редакції.
Згідно із ч. 10 ст. 21 Закону України “Про службу в органах місцевого самоврядування” від 7 червня 2001 р. посадовим особам місцевого самоврядування, які працювали на виборних посадах в органах місцевого самоврядування 8 років і більше, або протягом повних двох і більше скликань, починаючи зі скликання 1990 року, за наявності загального трудового стажу для чоловіків — не менш як 25 років, для жінок — не менш як 20 років, призначається пенсія відповідно до цього Закону незалежно від того, де вони працювали перед призначенням пенсії.
Як випливає із викладеного, якщо в жінки, яка працювала на посаді голови сільської ради 8 років і більше, загальний трудовий стаж не менш як 20 років, то вона має право на пенсію, яка призначається в порядку, визначеному вказаним Законом.

ЯК УКЛАСТИ МАЙНОВУ УГОДУ
Микола Супрунович, житель с.Нова Вижва Старовижівського району, купив сінокіс, і продавець дав йому завірену довідку. Продавець несподівано помер і сінокосом скористався його брат. “Невже мої гроші пропали? Як мені діяти в такій ситуації?” — запитує наш читач.
Основним нормативно-правовим актом, який сьогодні регулює цивільно-правові відносини між громадянами з приводу набуття певного майна чи права на майно, є Цивільний кодекс Української РСР. Майно (право на майно) набувається фізичними особами шляхом укладення цивільно-правових угод як в усній, так і в письмовій формі, залежно від того, як цього вимагає закон. У випадку продажу однією особою іншій права на майно (право косити сіно) слід її укласти у письмовій формі, бо в усній формі вона не може бути укладена, оскільки відповідно до ст. 43 Цивільного кодексу Української РСР можуть укладатись усно угоди, які виконуються під час їх укладення, а угода щодо купівлі-продажу права на викошування сіна вважається виконаною лише тоді, коли покупцеві буде надано можливість реалізувати таке право, тобто викосити сіно. Видача продавцем покупцеві довідки про те, що він продав таке право на сінокіс, не є укладенням угоди, а лише підтверджує факт її укладення. Для визнання угоди з приводу купівлі-продажу права на сінокіс такою, що укладена, необхідно звернутися до суду із відповідною позовною заявою для визнання її такою, що укладена.
У випадку визнання судом угоди її умови є обов’язковими для її сторін та їх правонаступників (спадкоємців), до яких такі обов’язки перейшли на підставі цивільно-правових угод чи в силу закону.

“ЧОРНОБИЛЬСЬКІ” ПІЛЬГИ НА ТЕЛЕФОН
Інвалід ІІ групи Галина Яцик (с.Велика Глуша Любешівського району) просить роз’яснити, які пільги їй належать при встановленні телефону.
Згідно з п.11 та 12 ст. 20 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи” від 28 лютого 1992 року для громадян, віднесених до 1 категорії осіб, які постраждали, поряд із іншими надаються такі гарантовані державою компенсації та пільги:
— позачергове встановлення телефону з оплатою 50 процентів вартості його встановлення;
— 50-відсоткова знижка плати за користування житлом (квартирної плати), телефоном (в тому числі щодо оплати послуг електрозв’язку за місцеві телефонні розмови з квартирних телефонів при похвилинному обліку їх тривалості) та комунальними послугами (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги) ними і членами їх сім’ї у жилих будинках (квартирах) усіх форм власності в межах норм, передбачених законодавством. До членів сім’ї належать дружина (чоловік) і неповнолітні діти (до 18 років).
Таким чином, як випливає із Закону, пільги в розмірі 50 відсотків від оплати вартості встановлення телефону передбачені саме для встановлення телефону, а не для його підведення.