Курси НБУ $ 39.43 € 42.85
Чому сім'я переселенців, де виховують дитину з синдромом Дауна, обрала Луцьк

Сім'я з трьома дітьми обрала Луцьк, бо тут безпечніше.

Фото Суспільне.

Чому сім'я переселенців, де виховують дитину з синдромом Дауна, обрала Луцьк

До повномасштабного вторгнення багатодітна родина Яблонських проживала у Гостомелі, на Київщині

 Після трьох тижнів окупації виїхали до Польщі, а потім повернулися у Луцьк. Тут виховують трьох дітей 15-річного Сашка з синдромом Дауна, 14-річну Марійку та 12-річного Тихона.

І хоча будинок у Гостомелі залишився, але після окупації ще дуже страшно повертатись додому, розповіла Суспільному мама Анна Яблонська. З її слів, у Луцьку родина почуває себе безпечніше.

Вагомим аргументом залишитись на Волині стало те, говорить мама, що старшому синові Сашкові знайшли навчальний заклад, де йому подобається. Хлопець з вересня 2023 року навчається у навчально-реабілітаційному центрі. Пішов до сьомого класу.

«Мої улюблені уроки – трудове навчання, інформатика, основи здоров’я і природознавство. Маю друзів», — говорить Сашко.

Анна Яблонська з сином Сашком.
Анна Яблонська з сином Сашком.

 З початку повномасштабної війни у навчально-реабілітаційний центр прийшли навчатись восьмеро дітей, розповідає директорка закладу Леся Волинець. Загалом у ньому — 265 учнів. Директорка каже: перші діти прийшли у 2014 році, це були переселенці з Луганської області.

З її слів, за період повномасштабного вторгнення у заклад прибуло ще вісім дітей із сімей внутрішньо переміщених осіб. Діти вчаться в різних класах, від першого до десятого. Їх зарахували до класів відповідно до нозологій. Є діти з Херсону, Ірпеня, Запоріжжя, Донецька, Луганська та Маріуполя, каже Леся Волинець.

Директорка навчально-реабілітаційного закладу Леся Волинець.
Директорка навчально-реабілітаційного закладу Леся Волинець.

 Леся Волинець каже: діти, які потребують особливих освітніх послуг, навчаються у невеликих класах, працюють з вчителями, корекційними педагогами, вихователями, психологами та логопедами.

Анна Яблонська розповідає, що окрім занять в навчально-реабілітаційному центрі, Олександр танцює, займається футболом та тхеквондо. Менші син і донька також відвідують гуртки у Луцьку. А сама жінка окрім домашніх клопотів знаходить час для допомоги ЗСУ. Разом з сином вона допомагає в інклюзивній крамниці волонтерського центру «Старе місто» пакувати та складати вироби. За виручені гроші каже, купують необхідне для війська.

Реклама Google

Telegram Channel