ПЕДАГОГІКА: кожен «Світлицю» покинув, але ніхто не забув
Цей рядок із відомої пісні цілком стосується й історико-етнографічного музею «Світлиця» Луцької гімназії № 14, який цими днями урочисто відзначив своє 30-річчя...
Цей рядок із відомої пісні цілком стосується й історико-етнографічного музею «Світлиця» Луцької гімназії № 14, який цими днями урочисто відзначив своє 30-річчя.
За цей час у «Світлиці» не лише з’явилися сотні унікальних експонатів, багатьом із яких можуть позаздрити не тільки шкільні музеї, а й було проведено чимало родинних і побутових свят, представлено сотні «родинних дерев». Адже кожен учень гімназії має вивчити своє родове коріння якомога глибше, як мовиться, до сьомого коліна. І вивчають! І знаходять епізоди, гідні пера письменника. На святі «Світлиці» іменинниками почувалися і нинішній директор музею, а донедавна — директор гімназії Богдан Антонович Свереда, якому й належить ідея створення «Світлиці», і перший головний хранитель, заслужений учитель України Галина Олександрівна Марущак, і гість, Василь Лаврентійович Шкамарда, який три десятиліття тому робив художнє оформлення. Директор гімназії Марія Миколаївна Кардаш вручила усім причетним до творення і функціонування «Світлиці» подяки, а ведучі свята – педагоги Олег Олександрович Романюк та Олена Сергіївна Шульгач — разом із присутніми перегорнули прецікаві сторінки історії музею.