БЮДЖЕТНИЙ ПРОЦЕС ПЕРЕЙШОВ У ПОЛІТИЧНЕ ПРОТИСТОЯННЯ

Прийнятий Державний бюджет на 2004 рік — занижений у дохідній частині, соціально несправедливий, не враховує інтересів регіонів — вважають члени Бюджетного комітету Верховної Ради Євген Кирильчук та Борис Загрева.

Ось що сказав у вступному слові на прес-конференції, яка недавно відбулася, Євген Кирильчук:
— Якщо бути об’єктивним, то Державний бюджет на 2004 рік має кращі показники, ніж нинішній, — загалом уже не 55 мільярдів гривень, а 60. Це результат того, що валовий внутрішній продукт зріс на 15 мільярдів гривень, і ми прогнозуємо, що і в наступному році цей процес триватиме. Це становить 8 відсотків росту. Однак коли говорити про методику підходу до його складання та дотримання Бюджетного кодексу, то маємо зовсім іншу — необ’єктивну картину. Досить легко це визначити. Якщо взяти валовий внутрішній продукт і залишити ту ж процентну базу всіх податків, яка є в цьому році, а це більше 30 відсотків, то це становитиме 84 мільярди гривень. То де ж поділися 24 мільярди гривень?
За рахунок цього можна було б підвищити у півтора раза зарплату. За рахунок відрахувань від зарплати так само зросли б і пенсії. Головна причина величезних протестів опозиції полягає в тому, що прийнятий закон в кінці минулого року встановлював мінімальну зарплату 237 гривень. Ми вимагали, щоб вона була введена не пізніше ІІ півріччя 2003 року. Кабінет Міністрів попросив, щоб її запровадити тільки з 1 грудня цього року з тим, щоб можна було переглянути посадові оклади по новій шкалі. Але, як бачите, тепер Кабмін заявив, що для цього не вистачає коштів. Я стверджую, що це абсолютна неправда. Я вже говорив, який потенціал є в країні.
На прийняття саме такого бюджету, напевне, вплинули наступні вибори Президента. Кожна політична сила, а особливо “Регіони України”, яку тепер представляє нинішній уряд, намагається накопичити фінансові ресурси. До того ж у керівництві уряду є прагнення, щоб повернутися до “ручного” режиму управління коштами, за принципом “тому дам, а тому — ні”. У бюджеті нічого не говориться про боротьбу з корупцією і про виведення коштів з тіньової економіки. Адже навіть колишній міністр фінансів заявив, що лише 37 відсотків коштів проходить через казначейство, решта знаходиться у тіньовій сфері.
Його доповнив Борис Загрева:
— Спочатку у Бюджетному комітеті професійно працювали як депутати від опозиції, так і від більшості. Бюджетний комітет вирішив, що є можливість збільшити дохідну частину більш як на 7 мільярдів гривень. Такої можливості не могло спростувати навіть Міністерство фінансів. Коли ж ця інформація дійшла до глави держави, то, за нашими даними, Адміністрація Президента поставила завдання перед урядом не йти на таке збільшення бюджету. Ось після цього перед голосуванням в залі почалося привнесення в бюджет політики. Був прямий тиск від першого заступника Прем’єр-міністра Азарова на депутатів — членів Бюджетного комітету від більшості. Урядом було внесено у постанову значне корегування показників. Стало зрозуміло, що це значно погіршить вирішення соціальних проблем.
Уряд запропонував відновити сплату податку на додану вартість для сільгоспвиробників (раніше ці кошти спрямовувались на розвиток виробництва). Уже після прийняття Держбюджету було проголосовано більшістю за закон, котрий передбачає, що при експорті сільгосппродукції буде обмежено повернення ПДВ. Це теж втрата серйозної фінансової підтримки. На превеликий жаль, за цей закон і Держбюджет голосувало 10 членів фракції аграріїв на чолі з Катериною Ващук. На мою думку, уряд готує процес приватизації землі на 2005 рік. Господарства зубожіють, збанкрутують і землю можна буде купити за безцінь.
Також уряд проштовхнув рішення, що тільки в Кабміні будуть вирішувати, на які ліки не можна вводити податок на додану вартість. Отже, це залежатиме від інтересів тих чи інших бізнесменів, котрі завозять медичні препарати в Україну. Зрештою, від цього постраждають в першу чергу пенсіонери. Також пройшла пропозиція про зупинення тих статей закону, які звільняли бібліотечні заклади від оподаткування на додану вартість при наданні ними послуг. Бюджетний комітет пропонував збільшити вдвічі лізинговий фонд для закупівлі техніки селянами, однак цього уряд не передбачив. Не виділено 600 мільйонів гривень у резерв Пенсійного фонду на компенсацію при перерахунку пенсій, як ми пропонували.
Народний депутат Євген Кирильчук звернув увагу, що насамперед постраждають місцеві бюджети, оскільки пропозиція Бюджетного комітету про виділення 2,9 мільярда гривень субсидій з Держбюджету не була схвалена, а передбачено лише надання 1,8 мільярда. Це призведе до невиплати зарплати бюджетникам. У той же час деякі депутати-мажоритарники, як ось Гавриш, Губський, Калініченко, Клюєв, отримали на свої округи субсидії під капітальні вкладення по декілька мільйонів гривень, що слід розцінювати як урядовий хабар. Волинські депутати вважають, що в результаті такого вільного поводження з коштами вони можуть недоодержати грошей для вирішення соціальних проблем на своїх округах. Уряд визначив інфляцію у розмірі 6,8 відсотка, а це призведе до здешевлення гривні і зростання цін на 20—30 відсотків на товари першої необхідності. Життєвий рівень погіршиться в більшості населення навіть при підвищенні зарплат та пенсій. Дефіцит Держбюджету становить 4 мільярди гривень. Це означає, як підкреслив народний депутат, що доведеться робити позики за кордоном, а приховані кошти будуть використані під час виборної президентської кампанії.
ОСЬ ВІДПОВІДІ НАРОДНИХ ДЕПУТАТІВ НА ДЕЯКІ ЗАПИТАННЯ ЖУРНАЛІСТІВ

— Чи було належне узгодження між народними депутатами і облдержадміністрацією в ході бюджетного процесу?
Євген Кирильчук:
— Пригадую, що раніше по декілька разів приїжджали голова облдержадміністрації і мер міста в період бюджетного формування, були навіть представники від районів. У цьому році тільки на вимогу Бюджетного комітету приїхав начальник управління фінансів. Коли немає співпраці з народними депутатами, то одержуємо прорахунки. Так, наприклад, від Харкова включено в список для першочергового фінансування 30 техногенних об’єктів, від Херсона — близько 20, а від Волині лише чотири на суму сім мільйонів гривень. Такий передали список. Хоча лише в Луцьку є десятки аварійних будинків, треба також рятувати приміщення обласного архіву, яке тріщить. Жодного разу голова облдержадміністрації не зібрав нас, народних депутатів, і не порадився.
Борис Загрева:
— З опозиціонерами бояться працювати, оскільки проти тих керівників, які це роблять, застосовують методи тиску. Зрозумійте, що це не йде суто від обласного керівництва.
— Чому шахтарі приїхали пікетувати Верховну Раду під час прийняття Держбюджету?
Борис Загрева:
— Ми пропонували збільшити виділення коштів на вугільну галузь, але не для передачі міністерству. Пропонували збільшити вартість відповідного палива. Тоді шахтарі безпосередньо отримали б ці кошти за добуту продукцію. Коли Віктор Ющенко підійшов до гірників і роз’яснив прозорий механізм отримання коштів, то вони йому подарували каску, а ось ввечері спілкування з Прем’єр-міністром у них не вийшло.
Євген Кирильчук:
— Шахтарів “підставили”. Я підходив до них і вони показували відрядження на поїздку в Київ. Коли виступили Мороз, Тимошенко, потім приєднався Симоненко, то шахтарі пішли до приміщення Кабміну, звідки ніхто до них не вийшов.
— Як будуть надалі діяти члени Бюджетного комітету від опозиції?
Євген Кирильчук:
— Будемо працювати так, як і в минулому році. Тоді перший віце-прем’єр Азаров впевнено говорив, що прийнятий бюджет — 47 мільярдів гривень — об’єктивний і напружений. Але вже в березні завдяки нашій роботі було прийнято Закон про зміни до бюджету і цифра зросла до 55 мільярдів гривень. Тож і тепер будемо аналізувати кожну статтю і на фактах показувати, де приховані гроші. Адже десь у березні почнуть тріщати по швах місцеві бюджети, відчують несправедливість у Пенсійному фонді. Не можна ж так ділити кошти: одним — нуль субсидій, а іншим — мільйон. Отже, вся боротьба за справедливість у фінансуванні ще попереду.
Олександр НАГОРНИЙ.