З 1564 по 1583 роки Ковель належав московському воєводі Андрієві Курбському, котрий втік на Волинь від переслідування Івана Грозного...
З 1564 по 1583 роки Ковель належав московському воєводі Андрієві Курбському, котрий втік на Волинь від переслідування Івана Грозного.
За згоду служити польській короні він отримав у володіння Ковель, Вижву, Миляновичі та 28 прилеглих до них сіл. Курбський іменував себе князем Ковельським, на грамотах підписувався «Княжа на Ковлю». Людина високої освіти, заснував при дворі школу, охоче тримав біля себе вчених людей і мав безумовний вплив на піднесення культури Волині. Помер князь, хворіючи, у 1583 році. Є версія, що тіло його згідно із заповітом, який він залишив своїй дружині Олександрі Семашко, перенесли до села Вербка і там поховали. Ковельські ж землі перейшли у володіння княгині Семашко з дітьми. Але молода вдова, маючи великі розтрати, почала відбирати наділи також і у тих, хто служив покійному князю. Це обурило місцеву шляхту. Вироком королівського суду 1590 року Олександру Семашко було позбавлено всіх маєтностей. Ковель перейшов у володіння Андрію Фірлею, зятю першої дружини Андрія Курбського Марії Гольшанської.
