Многії літа!
Сьогодні на Берестечківщині вітають із золотим весіллям Надію і Миколу Ростанюків
Уже 50 зим поспіль 28 грудня в світлиці Надії та Миколи Ростанюків у с. Смолява Берестечківської територіальної громади Луцького району завше по-особливому світло, тепло, затишно, бо саме цього дня ці чоловік і дружина зворушливо згадують кожну річницю спільного життя, відколи стали на символічний рушник щастя
Цьогоріч у Надії Іванівни і Миколи Івановича – золоте весілля! З цієї нагоди букети вдячності ювілярам першими дарують їх донька Наталія з чоловіком Ігорем, син Олег із дружиною Марією, внуки Артем, Максим і Христина. В батьківській світлиці спогади про пройдену подружжям сімейну дорогу довжиною в півстоліття завше чуються дороговказними і дітям, і внукам, а через газету «Волинь» рідні та друзі подружжя адресують йому найгарніші побажання
-Рік, що минає, був для моєї родини багатим знаковими подіями: у травні я зустрів своє 70-річчя, а в жовтні радів незабутній зустрічі з однокласниками з нагоди 53-річчя закінчення Лобачівської середньої школи. Як же приємно було на цій зустрічі знову наче побачитися з юначими мріями. Тоді всім нам було лише по 17 літ, ми спішили розійтися обраними професійними дорогами. Я ж вирішив стати моряком, тому (усміхається, - авт.) й узяв курс на море. Ним марив змалку настільки, що не сумнівався, що вступлю в Одеське морське училище попри чималий конкурс у ньому, - пригадує колишній моряк.
Відтак були армійська служба на військовому протитанковому кораблі в Сєвєроморську Мурманської області, плавання по Норвезькому, Гренландському та інших морях, робота в штабі… Та де б не був наш земляк, завжди знав, що зустріч із єдиною коханою станеться таки на рідній землі.
-Моя Надія (в дівоцтві – Демченко, родом із сусідніх Новосілок). Ми розписалися з нею, як був в одній із коротких моряцьких відпусток, а наступного дня я вже й відбув на службу, - дорожить сокровенним пан Микола.
На своїй життєвій висоті про силу юначих мрій він міркує повагом, а в очах – незмінний молодечий блиск, чудове почуття гумору, людяність, віра в справжню чоловічу дружбу та слово офіцера.
Так склалося, що після завершення військової служби Микола Іванович 25 років був дільничним інспектором міліції й нині з вдячністю долі за це чверть століття пам’ятає з нього кожен день. Капітан міліції Микола Ростанюк після виходу на заслужений відпочинок одним із перших вступив у ряди Горохівської районної організації пенсіонерів МВС України «Ветеран», відомою своєю активною громадською позицією й почуттям колективізму. «Ветеранівці» завжди мають що згадати, чим гордитися, чого навчити послідовників. Слово Миколи Ростанюка серед мудрості офіцерів-старійшин Волині – завжди справжнє й вагоме.
До слова, 20 грудня, на традиційній зустрічі з нагоди Дня міліції України, колишні колеги й лідер організації Ігор Богонос теж щиро здоровили Миколу Ростанюка з воістину золотою сімейною подією, адресували вітання його дружині Надії й бажали ще піввіку щастя в парі серед радості добропорядної родини, в мирній Україні!
На знімку: Надія і Микола Ростанюки в день свого весілля півстоліття тому.
Фото з домашнього архіву сім’ї.
