Економіка
ЗЕРНО МАЄМО КРАЩЕ, А ПРОДАВАТИ НІКОМУ
Не дуже сприятливу погоду на зерновому ринку Волині робить Аграрний фонд...
Не дуже сприятливу погоду на зерновому ринку Волині робить Аграрний фонд
Олена ДУДКЕВИЧ
За даними головного управління агропромислового розвитку, станом на вчорашній день на Волині у всіх категоріях господарств було обмолочено 74 тисячі гектарів ранніх зернових та зернобобових культур. Це майже третина від усіх площ до збирання. Намолочено 229,5 тисячі тонн зерна при середній урожайності 31 центнер з гектара. Дещо вища врожайність у сільгосппідприємствах краю - 32,9 центнера з гектара. Лідирують на жнивах господарства Володимир-Волинського району, які обмолотили вже понад 70 відсотків посівів зернових. У Луцькому та Камінь-Каширському районах зібрали половину засіяних площ.
На Волині майже закінчили збирати урожай ріпаку. Його намолотили 26,8 тисячі тонн при урожайності 23,6 центнера з гектара. До збирання залишилися лише пізні гібриди цієї культури.
Щодо пшениці, то в області обмолочено майже половину посівів і одержано 107,4 тисячі тонн зерна. За висновком спеціалістів, якість волинського зерна у нинішньому році значно краща, ніж торік. Якщо у 2008 році збіжжя було переважно IV-V класу, то, як свідчать аналізи, проведені хлібною інспекцією, зерно, що вдалося зібрати цьогоріч до дощів, класифікується по ІІ та ІІІ класу. Тепер волинським аграріям залишається просити в Бога погоди, щоб завершити жнива, та думати, як розпорядитися зібраним збіжжям.
Незважаючи на те, що перед початком жнив десять зернотрейдерів задекларували свої наміри працювати на зерновому ринку Волині, головну погоду тут робить поки що державний Аграрний фонд. За словами голови Аграрного фонду у Волинській області Василя Битова, від початку жнив по спотових закупівлях (передбачають негайну поставку зерна і стовідсотковий розрахунок) Фонд працював з одинадцятьма господарствами краю і закупив 10,7 тисячі тонн збіжжя на 14,3 мільйона гривень. Наразі спотові закупівлі зерна Аграрним фондом призупинені.
По заставних закупівлях Фонд отримав заявок на 10 тисяч тонн зерна, за яке сільгоспвиробники згодом отримають 9 мільйонів гривень. До речі, на початку жнив передбачалося по заставних закупівлях прийняти у волинських аграріїв лише 39,5 тисячі тонн зерна. Тепер будь-які обмеження зняті, Аграрний фонд по заставних цінах готовий купувати зерно у необмеженій кількості.
Чимало сільгоспвиробників нарікали на паперову бюрократію, через яку доводилося пройти, перш ніж оформити заявку на здачу зерна до Фонду. Адже потрібно було зібрати шістнадцять довідок з різних інстанцій. На сьогоднішній день суттєво спрощено процедуру закупівель до Фонду.
Аграріям, які будуть продавати зерно за заставними цінами до Аграрного фонду, необхідно мати лише чотири документи: виписку з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб, копію свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість, просте чи подвійне складське свідоцтво або видаткову накладну і посвідчення про якість Державної хлібної інспекції.
- Я би не проти працювати з Аграрним фондом, - каже керівник приватно-орендного сільгосппідприємства «Русь», що в Горохівському районі Роман Притолюк, - але ж вони не дають відразу коштів. Пропонують частину зараз, а частину - після реалізації. Мені такий варіант не підходить, бо ж гроші потрібні сьогодні. Поки що сто тонн збіжжя здали на зберігання на КХП №2 та 60 тонн - на ТзОВ «Волиньзернопродукт». Але гроші ніхто не поспішає віддавати, відбуваються обіцянками. Тішили нас пільговим пальним, а ми вже другий день стоїмо, бо гроші на нього перерахували, а нам його досі не привезли.
Начальник головного управління агропромислового розвитку Анатолій Аршулік запевняє, що обіцяне урядом пільгове пальне в область надійшло. Оператори його закупили і забрали. Тепер чекають, коли кошти надійдуть від підприємств.
- Ділили його ми у розрахунку на гектар посівної площі, - каже Анатолій Аршулік. - Помиляється той, хто думає, що це пальне передбачене на усі жнива. Це лише 30 відсотків від потреби. Завдання цього пального - стабілізувати цінову ситуацію. І, треба сказати, воно зіграло свою роль. Адже дизпаливо вперше за останні кілька років під час жнив не подорожчало, а в окремих операторів навіть подешевшало.
Голова сільгосппідприємства «Городище» Луцького району Анатолій Никонюк особливо на пільгове пальне не розраховував, адже при його масштабах роботи така кількість пального - це менше, ніж потреба на один день. Городищенське господарство уже зібрало більшість зернових, тож керівник тепер міркує над тим, як збути зерно. Він невдоволений ціновою ситуацією на ринку зерна. Навесні його господарство продало зерно Аграрному фонду по форвардних закупівлях. Тепер чекає на розрахунок.
- Про остаточну собівартість зерна нового врожаю говорити поки що рано, бо його доводиться ще підсушувати, - каже Анатолій Олександрович, - а сушарки у нас працюють на природному газі, який коштує досить дорого. Але, думаю, собівартість тонни пшениці буде гривень 700, не менше. Тому хотілося б, щоб закупівельні ціни були трохи вищими. Тим більше, що якість зерна у нас в цьому році хороша. Все збіжжя переважно третього класу, частина - другого. Працювати, напевно, доведеться з Аграрним фондом. Хочеться вірити, що прогнози щодо подорожчання зерна збудуться.
Волинські сільгоспвиробники не втомлюються вірити. На час жнив вони приховали своє невдоволення згубною щодо села державною політикою, затамували образи, бо на кону - врожай хліба. Хоч місяць минув після акцій протесту, а аграрії краю так і не побачили ніякої реакції на свої вимоги. Тому після жнив обіцяють нову хвилю протестів.
Олена ДУДКЕВИЧ
За даними головного управління агропромислового розвитку, станом на вчорашній день на Волині у всіх категоріях господарств було обмолочено 74 тисячі гектарів ранніх зернових та зернобобових культур. Це майже третина від усіх площ до збирання. Намолочено 229,5 тисячі тонн зерна при середній урожайності 31 центнер з гектара. Дещо вища врожайність у сільгосппідприємствах краю - 32,9 центнера з гектара. Лідирують на жнивах господарства Володимир-Волинського району, які обмолотили вже понад 70 відсотків посівів зернових. У Луцькому та Камінь-Каширському районах зібрали половину засіяних площ.
На Волині майже закінчили збирати урожай ріпаку. Його намолотили 26,8 тисячі тонн при урожайності 23,6 центнера з гектара. До збирання залишилися лише пізні гібриди цієї культури.
Щодо пшениці, то в області обмолочено майже половину посівів і одержано 107,4 тисячі тонн зерна. За висновком спеціалістів, якість волинського зерна у нинішньому році значно краща, ніж торік. Якщо у 2008 році збіжжя було переважно IV-V класу, то, як свідчать аналізи, проведені хлібною інспекцією, зерно, що вдалося зібрати цьогоріч до дощів, класифікується по ІІ та ІІІ класу. Тепер волинським аграріям залишається просити в Бога погоди, щоб завершити жнива, та думати, як розпорядитися зібраним збіжжям.
Незважаючи на те, що перед початком жнив десять зернотрейдерів задекларували свої наміри працювати на зерновому ринку Волині, головну погоду тут робить поки що державний Аграрний фонд. За словами голови Аграрного фонду у Волинській області Василя Битова, від початку жнив по спотових закупівлях (передбачають негайну поставку зерна і стовідсотковий розрахунок) Фонд працював з одинадцятьма господарствами краю і закупив 10,7 тисячі тонн збіжжя на 14,3 мільйона гривень. Наразі спотові закупівлі зерна Аграрним фондом призупинені.
По заставних закупівлях Фонд отримав заявок на 10 тисяч тонн зерна, за яке сільгоспвиробники згодом отримають 9 мільйонів гривень. До речі, на початку жнив передбачалося по заставних закупівлях прийняти у волинських аграріїв лише 39,5 тисячі тонн зерна. Тепер будь-які обмеження зняті, Аграрний фонд по заставних цінах готовий купувати зерно у необмеженій кількості.
Чимало сільгоспвиробників нарікали на паперову бюрократію, через яку доводилося пройти, перш ніж оформити заявку на здачу зерна до Фонду. Адже потрібно було зібрати шістнадцять довідок з різних інстанцій. На сьогоднішній день суттєво спрощено процедуру закупівель до Фонду.
Аграріям, які будуть продавати зерно за заставними цінами до Аграрного фонду, необхідно мати лише чотири документи: виписку з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб, копію свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість, просте чи подвійне складське свідоцтво або видаткову накладну і посвідчення про якість Державної хлібної інспекції.
- Я би не проти працювати з Аграрним фондом, - каже керівник приватно-орендного сільгосппідприємства «Русь», що в Горохівському районі Роман Притолюк, - але ж вони не дають відразу коштів. Пропонують частину зараз, а частину - після реалізації. Мені такий варіант не підходить, бо ж гроші потрібні сьогодні. Поки що сто тонн збіжжя здали на зберігання на КХП №2 та 60 тонн - на ТзОВ «Волиньзернопродукт». Але гроші ніхто не поспішає віддавати, відбуваються обіцянками. Тішили нас пільговим пальним, а ми вже другий день стоїмо, бо гроші на нього перерахували, а нам його досі не привезли.
Начальник головного управління агропромислового розвитку Анатолій Аршулік запевняє, що обіцяне урядом пільгове пальне в область надійшло. Оператори його закупили і забрали. Тепер чекають, коли кошти надійдуть від підприємств.
- Ділили його ми у розрахунку на гектар посівної площі, - каже Анатолій Аршулік. - Помиляється той, хто думає, що це пальне передбачене на усі жнива. Це лише 30 відсотків від потреби. Завдання цього пального - стабілізувати цінову ситуацію. І, треба сказати, воно зіграло свою роль. Адже дизпаливо вперше за останні кілька років під час жнив не подорожчало, а в окремих операторів навіть подешевшало.
Голова сільгосппідприємства «Городище» Луцького району Анатолій Никонюк особливо на пільгове пальне не розраховував, адже при його масштабах роботи така кількість пального - це менше, ніж потреба на один день. Городищенське господарство уже зібрало більшість зернових, тож керівник тепер міркує над тим, як збути зерно. Він невдоволений ціновою ситуацією на ринку зерна. Навесні його господарство продало зерно Аграрному фонду по форвардних закупівлях. Тепер чекає на розрахунок.
- Про остаточну собівартість зерна нового врожаю говорити поки що рано, бо його доводиться ще підсушувати, - каже Анатолій Олександрович, - а сушарки у нас працюють на природному газі, який коштує досить дорого. Але, думаю, собівартість тонни пшениці буде гривень 700, не менше. Тому хотілося б, щоб закупівельні ціни були трохи вищими. Тим більше, що якість зерна у нас в цьому році хороша. Все збіжжя переважно третього класу, частина - другого. Працювати, напевно, доведеться з Аграрним фондом. Хочеться вірити, що прогнози щодо подорожчання зерна збудуться.
Волинські сільгоспвиробники не втомлюються вірити. На час жнив вони приховали своє невдоволення згубною щодо села державною політикою, затамували образи, бо на кону - врожай хліба. Хоч місяць минув після акцій протесту, а аграрії краю так і не побачили ніякої реакції на свої вимоги. Тому після жнив обіцяють нову хвилю протестів.