Конфлікти у маршрутках чи тролейбусах – нібито й не нагальна проблема міста, проте задавнена. І тут вже не кивнеш головою в бік міської влади; самим потрібно вирішувати...
Конфлікти у маршрутках чи тролейбусах – нібито й не нагальна проблема міста, проте задавнена. І тут вже не кивнеш головою в бік міської влади; самим потрібно вирішувати.
Недавній інцидент у маршрутному таксі, що їхало з автовокзалу в центр Луцька, наштовхнув мене на думку, що наша міська цивілізація чимось схожа на первісні джунглі. Бо сповідує неписаний закон — «виживає сильніший». Історія з елементами трагікомедії. На зупинці вийшов пасажир. На вільне місце виявилося двоє «претендентів»: чоловік і жінка приблизно однакового, передпенсійного віку, що стояли по різні боки від незайнятого сидіння. Чи то від сліпого бажання «приземлитися» на вільне місце, чи то через звичайну неуважність вони не помічали один одного. Чоловік виявився спритнішим: сів першим. Майже в той же момент йому на руки вмостилась жінка, яка думала, що сидіння все ще вільне. Зрозумівши, що сидить на колінах у незнайомого мужчини, поспішила встати. «Джентльмен» здивовано глянув на жіночку і продовжував сидіти. А вона «колола» його відвертим роздратованим поглядом. Хтозна, можливо, чоловіком керував азарт за будь – що таки сісти в те крісло чи непереборне бажання за свої півтори гривні насолодитися всіма перевагами проїзду в маршрутці? Ситуація могла б бути сумною, якби не виглядала такою смішною, поділилася своїми спостереженнями студентка Ярослава Тимощук.
