Пробивати післяматчеві пенальті до нашого Андрія Шевченка черга не дійшла...
Тридцять років тому почав розігруватись Міжконтинентальний кубок між найсильнішими клубами Старого і Нового Світу. Розпочинався він з двох матчів претендентів на своїх полях, але в останнє десятиріччя право на проведення поєдинку між грандами Європи і Південної Америки привласнила собі Японія. Спочатку Токіо, а з минулого року — Йокогама. Учасники нинішньої дуелі, яка відбулась у неділю, не новачки. “Мілан” і “Бока Хуніорс” вже вигравали почесний трофей. Італійці у 1969, 1989 і 1990 роках, аргентинці — у 1977 і 2000. Позавчора зустріч у Йокогамі закінчилась внічию — 1:1. Рахунок на 23-ій хвилині відкрив гравець “Мілана” Йон-Даль Томассон, а через п’ять хвилин аргентинець Матіас Доннет встановив рівновагу. У додатковий час результат не змінився. У серії післяматчевих пенальті футболісти “Бока Хуніорс” були влучнішими — 3:1. Рахунок між Європою і Південною Америкою після цієї гри став нічийним — 21:21. І якщо вже говорити про цифри, то слід відзначити досягнення капітана “Мілана” Паоло Мальдіні. Недільний поєдинок був п’ятим фіналом Міжконтинентального кубка у його спортивній кар’єрі. Ми, українці, вболівали позавчора за нашого Андрія Шевченка, який, підтвердивши свій високий клас на європейській арені, мав намір “засвітитись” і на світовій. Андрій відіграв основний і додатковий час, а ось пробивати післяматчеві пенальті до нього черга не дійшла...
