Воїн волинської бригади із позивним Барбер – два роки на фронті заради майбутнього дітей

Родом боєць з міста Дубровиця, що на півночі Рівненщини. Хоча вже багато років проживає у Долині на Івано-Франківщині – рідному місті своєї коханої дружини Мар’яни.

Про воїна розповіли на фейсбук-сторінці 100-ої окремої механізованої бригади Сухопутних військ ЗСУ 

Чоловік носить бороду з 2009 року – з часів, коли це ще не було особливо «модним».

«Сину Ярославу 11 років – то він мене лише раз поголеним бачив. Та й то це випадково вийшло. Підстригав бороду тримером і трохи перестарався – довелося збрити. А донька Валентина, якій невдовзі виповниться сім років, тата без бороди ще й не бачила, – усміхаючись розповідає Олександр, – Вміння підстригати самого себе визначило і мій позивний у війську. Хлопці, вперше побачивши мене у «перукарській справі», наввипередки почали просити підстригти і їх. Довелося усьому взводу «організувати» зачіски – тож і до сьогодні я є позаштатним перукарем підрозділу».

До речі, у 2019-2013 роках майбутньому «Барберу» довелося побувати на заробітках на росії. Чоловік працював бурильником капремонту свердловин у Тюмені.

Олександр розповідає, що вже тоді звернув увагу на ординську ментальність росіян, кардинально відмінну від європейської ментальності українців. Тож ані початок війни у 2014 році, ані повномасштабне вторгнення у 2022-му, ані звіряча ненависть окупантів до нашої держави та їхні масові воєнні злочини на нашій території – великою несподіванкою для чоловіка не стали…

29 червня буде два роки, як наш бородань служить у лавах ЗСУ:

«Чесно кажучи, я ще 24 лютого 2022 року збирався йти до ТЦК. Але дружина наробила плачу – мовляв, залишу її напризволяще з двома малими дітьми, – розповідає Олександр, – Довелося трохи відкласти своє рішення. Понад рік я наполегливо «готував» кохану, пояснював, що захищати Батьківщину – справа кожного чоловіка. А, зрештою – таки зізнаюся у цьому «гріху»! – довелося ще й вдатися до невеличкого обману. Сказав, що приїжджали на роботу з ТЦК і вже «взяли на олівець». Хоча, насправді, у червні 2023-го я таки добровольцем доєднався до війська, уклавши контракт із ЗСУ…»

Головною мотивацією продовжувати боротьбу та емоційною підтримкою у складних фронтових ситуаціях для «Барбера» є думки про сім’ю:

«Дуже хочеться нарешті здолати цього клятого ворога і повернутися додому. Обійняти дружину, сина, доньку. Брати – не дистанційно! – якнайактивнішу участь у вихованні своїх дітей. А ще… дуже кортить знову «осідлати» велосипед і вирушити у якусь велоподорож – страшенно люблю цю справу!»

Новини та корисна інформація – швидко, оперативно, доступно!​ Приєднуйтесь до нашого Телеграм-каналу  Волинь ЗМІ

Читайте також: Школяр із Луцька відзначений нагородою Президента України.