Кароль Навроцький - ще один трампіст у Європі.
«Польський Янукович» одразу після виборів шантажує Україну «волинською трагедією»
Новообраний президент Польщі Кароль Навроцький, який відомий своєю антиукраїнською позицією, звернувся до президента України Володимира Зеленського із своєю головною претензією
Він подякував Зеленському за привітання з перемогою на президентських виборах і розповів, яким бачить партнерство країн у майбутньому.
«Шановний пане президенте України Володимире Зеленський, дякую за ваше повідомлення. Я з нетерпінням чекаю на продовження партнерства наших країн, заснованого на взаємній повазі й розумінні. Я вважаю, що це потребує не лише гарного діалогу, а й врегулювання назрілих історичних питань. Польща була найрішучішим прибічником України проти російської агресії, жодна інша країна не розуміє цю загрозу краще, ніж ми, і я сподіваюся, що ми і далі працюватимемо разом заради спільного блага, для врегулювання невирішеного минулого й побудови безпечного майбутнього разом», – написав Навроцький.
Як відомо, раніше Навроцький заявляв, що не допустить вступу України в НАТО ні за яких обставин (поставив свій підпис під такою обіцянкою за тиждень до другого туру виборів), а також буде заперечувати проти нашого членства в Євросоюзі, якщо Україна не відповість за «волинську трагедію». Очевидно, що формула примирення «пробачаємо і просимо вибачення» не влаштовує новообраного президента Польщі, - він налаштований вимагати від України якогось особливого і одностороннього каяття за спільну трагедію наших народів. І свій намір шантажувати Київ питаннями історії в цей кривавий і переломний час він фактично оголосив одразу ж після своєї перемоги на виборах.
Біда.
КОМЕНТАР
Андрій МАГЕРА, колишній заступник голови Центральної виборчої комісії:
«Офіційному Києву варто донести Варшаві думку, що надмірне порпання в суперечливих сторінках минулого може призвести до появи під Варшавою і Краковом російських військ, посилених українським мобілізаційним ресурсом.
Усе це можна помножити на соціологію, за якою лише 15% поляків готові збройним чином захищати батьківщину в разі російської агресії.
«Хитрість» із Ризьким мирним договором 1921 року вже одного разу привела Польщу до подій 1-го і 17 вересня 1939 року.
Зрештою, Варшава замість запитання, зверненого до Києва, типу: «Ви цінуєте те, як Польща вам допомагає, і що ви робитимете без нас?», має ставити собі риторичне запитання: «Що робитимемо ми з нашою польською державністю, якщо Україна зникне з політичної карти світу?».
Новообраному польському президенту не завадило б освіжити холодною водою свою занадто киплячу голову».
Читайте також: Лех Валенса після виборів у Польщі: «Ми без війни станемо російською землею»
