«Це взагалі та бомба, котра остаточно доб’є нашу гуманітарну освіту».
Відома уродженка Волині: «Це гаплик, шановне панство!»
Оксана Забужко про свій шок від штучного інтелекту
«ШІ МУЖНІЄ... Відкрила новий Вордівський документ, тільки зібралась друкувати заголовок («Слово до литовського читача») – аж завважила новеньку плашечку: «Опишіть, що потрібно описати», – і спересердя чесно відклацала на ній у відповідь: «Передмову до нового іноземного видання «Польових досліджень з українського сексу», – осміхаючись собі під ніс ядучою ухмилочкою людини, що змушена до нелюбої роботи: мовляв, ню-ню, обізвавсь помічничок, подивимось, як ти тут мені зараз наверзеш чорти-батька-зна-чого, штучноголовцю покоцаний!.. – зазначила на своїй сторінці у Фейсбуці уродженка Луцька Оксана ЗАБУЖКО.
І продовжила:
– А ні фіга він уже не покоцаний. За 30 сек він мені видав текст, від якого я похолола: цілком пристойний, гладенько причесаний міні-рефератик, скомпільований із кількох десятків загальників, які найчастіше повторюються про цей роман літературознавцями на різних широтах. (Для цікавих уміщую скрін.).
Все правильно, жодних проколів, не придерешся – крім того, що текст МЕРТВИЙ, мертвий як попіл, ні запам'ятати, ні повторити, читала – що ґумку жувала, але ж за це в нашій системі освіти не знижують оцінки!..
Жодних проколів, не придерешся – крім того, що текст МЕРТВИЙ, мертвий як попіл, ні запам'ятати, ні повторити, читала – що ґумку жувала, але ж за це в нашій системі освіти не знижують оцінки!..
І щО, спитати б, має почати науковий керівник чи викладач, коли йому студент чи дисертант приволочить із сотню стор. отакого «правильного» словесного пластику?..
Це гаплик, шановне панство! А ще й в умовах дистанційки, яка внеможливлює особистий контакт Учитель – Учень, це взагалі та бомба, котра остаточно доб'є нашу гуманітарну освіту (принаймні гуманітарну 100%, за «сайєнс» вписуватись не берусь). Щось треба з цим робити, і то негайно, «на вчора». Переходити на якісь «гурткові», «домашні» форми навчання (так, як до Сократа учні ходили), – щоб відбувалась, як застерігав був Фромм ще 70 рр. тому (мудрий чоловік, бачив, в яку дупу прямує людство!), «не передача знань, а передача цінностей, інакше 5-тисячолітня цивілізація загине».
Це стає справою виживання нас як виду – навчити нові покоління відрізняти ЖИВЕ І МЕРТВЕ СЛОВО.
І я не знаю, як цього можна навчити.
І, що значно гірше – не знаю, чи хтось над цим всерйоз думає...
Оксана ЗАБУЖКО, письменниця, феміністська літературознавиця, поетеса, есеїстка, публіцистка, викладачка та політична активістка.
Читайте також: «Мой муж погиб, мы вам очень благодарны»: уродженка Волині про зустріч путіна із вдовами «героїв сво».
