Футболіст Роман Максимюк – на передовій фронту.
Один із найвідоміших футболістів «Волині» безвісти зник на передовій під Покровськом
Роман Максимюк восени 2022 року став на захист Батьківщини
Остання надія – на полон
Колишній футболіст київського «Динамо, «Дніпра, «Волині», «Чорноморця» та національної збірної України Роман Максимюк востаннє був у месенджерах 30 січня 2025 року, інформує інтернет-видання «Чемпіон».
Саме в той день навідник Січеславської повітряно-штурмової бригади зателефонував рідним і попередив, що заступає на позиції на Покровському напрямку і з ним тривалий час може не бути зв’язку.
На цьому ключовому для нашої країни напрямку підрозділ Романа вів важкі бої й, за деякими даними, частково потрапив в оточення.
На цьому ключовому для нашої країни напрямку підрозділ Романа вів важкі бої й, за деякими даними, частково потрапив в оточення.
У березні ексфутболіста було включено до категорії захисників, які зникли безвісти за особливих обставин.
Родина Максимюка пройшла стандартну в таких випадках процедуру – дружина Віра написала заяву про зникнення людини, а донька Даша здала аналізи ДНК.
З того часу вже пройшло 6 місяців, але доля Романа залишається невідомою. Друзі та близькі сподіваються, що Максимюк живий та потрапив у полон.
Відстояти незалежність та повернутися в футбол
З перших днів повномасштабного вторгнення Роман брав участь в благодійних ветеранських футбольних турнірах, під час яких проводилися збори на авто для наших військових підрозділів. Восени 2022 року долучився до сил оборони.
Служив у мобільній вогневій групі, завданням якої було знищення ворожих повітряних цілей. Спочатку вогнева група Максимюка захищала від російського терору мешканців Луцька, який став для Романа рідним. Потім ексгравця збірної України перевели на Харківський напрямок.
Перебуваючи там, в інтерв’ю «Чемпіону» Максимюк зізнався, що наразі пріоритетним завданням для нього є відстояти нашу незалежність, а після війни мріяв повернутися до головної справи свого життя – футболу, адже вже мав тренерський бекграунд.
Своє перше інтерв’ю з Максимюком автор цих рядків зробив навесні 2001 року, коли Роман перейшов з київського «Динамо» до «Дніпра». 27-річний півзахисник в кінці відвертої розмови тоді несподівано зізнався, що вік вже дає про себе знати.
Але після цього провів ще 10 сезонів на професійному рівні. Упевнений, що багато фанів «Дніпра» і досі пам’ятають його гол на «Максимірі» в листопаді 2003 року в матчі Кубку УЄФА, коли команда Євгена Кучеревського перемогла в Загребі місцеве «Динамо» – 2:0.
У 1998–99 роках Роман Максимюк грав за пітерський «Зеніт», з яким в 1999 році виграв кубок росії. Далі виступав за київське «Динамо», «Дніпро», «Волинь та «Чорноморець», зіграв 5 матчів за збірну України.
Після закінчення ігрової кар’єри жив у Луцьку.
P.S. З відгуку на сайті «Чемпіона»:
Роман Юхимович Котляр:
«Ми – друзі. 19 вересня Рома приєднався до прямого ефіру у мене на радіо Філадельфії. Як і Василь Рац. Вітали з ювілеєм світлої пам’яті Анатолія Конькова. Тоді Рома виступав з бліндажу.
Потім потрапив до лікарні з запаленням легенів, лікувався у Луцьку. Казав, що погані передчуття.
І все ж таки я вірю...».
Зараз читають: Український футболіст вистрибнув з вікна 18-го поверху?.
