«Хоронять воїна, а поруч «грьобана інтелегенція» п’є каву»: крик болю історика і воїна з Волині

Відомий історик і воїн з Волині Сергій Годлевський розповів про один із днів, коли Луцьк прощався з Героєм «на щиті».

«У мене закінчується толерація.

Я не хочу вже шляхетності і порядності – в мені все кипить...

Сьогодні в Кафедральному Соборі відспівували ще одного Героя – Сергія Черленюка, Друга «Дизеля» бійця славетної «100»-ки.

Я не знав Цю Людину і очевидно не пересікався з Нею, але почув від Його побратимів, яке Велике і Хоробре Серце Він мав.

Який Він ще був молодий, скільки перспективи було у Ньому, скільки всього міг би Він зробити, але...

Він загинув, віддав що є найдороще в людини – Життя.

За що Він віддав Життя? – за Україну, за Волинь синьооку, за наш Луцьк , красиве європейське місто, за людей які живуть тут.

Він залишив згорьовану родину, друзів, вас лучанин, яких Він і не знав і в цю виснажливу спеку Його тіло прийняло дозу смертоносного металу і розлучилося з Душею.

 І біль мій в тім, що коли розпочався Чин Похорону, який триває годину, коли йде озвучення Прощання з Воїном, за 100 метрів в кав'ярнях сидить «грьобана інтелегенція» і «рішає насущні проблеми» – їх те не стосується...

Поруч біжить прокачаний «інвалід» в навушниках, йдуть якісь шмакадявки і ржуть на всю вулицю...

Поруч біжить прокачаний «інвалід» в навушниках, йдуть якісь шмакадявки і ржуть на всю вулицю...

Всі ці ждуни, рішайли місцеві навіть не усвідомлюють, що вони і для зеків руzzкіх є сміттям, що у нашому Луцьку відносного спокійно тільки через певну ціну, Найдорожчу ціну – сьогодні Сергія «Дизеля», вчора Василя, а ще раніше Сашка, Петра,...тисячі...

Коли я підійшов до керівників закладів, то більшість з розумінням поставились, але була і мудра панянка, яка сказала, «чи є розпорядження міськради?».

Яке розпорядження?

Як шанувати Героя?

Годину!!!

Віддати шану, коли Він прощається з Луцьком а далі торгуйте ви візьмете свій заробок, бо ваша локація в центрі і до вас зайдуть порядні люди...

Підніміть тих товстожопих із купленими дисертаціями, вкажіть їм, що свої тілєса і статки вони наїли і здобули в Україні і каву п'ють бо такі Сергії-«Дизелі» 1993 року народження! помирають даючи їм можливість, жити, пити каву і «рішати»...

...сьогодні вночі після чергової атаки на Луцьк Голова міста повідомив, що жертв не має, є незначні пошкодження,... але очевидно щоє глобальні пошкодження в людських душах...

Що має статися у Луцьку, аби ця бацила байдужості зменшилась?

Буча? Ірпінь? Бахмут?

Що?

Тотальне значення мають Воїни-Патріоти у війні, на них все тримається, але нажаль не вирішальне, війни виграє Нація консолідована і вмотивована. Нація яка воює вся і Свято береже Пам'ять про Своїх Героїв.

А тих хто не береже і не шанує Нація виводить як колорадських жуків.

І не треба мені розповідати про втому, ви ще не уявляєте, як вашу втому ліквідують якути, тувинці, корейці і зеки рузzzкі. І чи будете ви пити каву?

Вічна Пам'ять Тобі Сергію, незнаний мені, але Великий Приятелю і Життєлюбе Луцька Волині і України.

Нехай Господь Тебе прийме Тебе в Райських оселях, Ти зробив усе що міг, для України і українців і думаю Вони Тебе теж пам'ятатимуть....» – написав на своїй сторінці у фейсбуці Сергій Годлевський.

 Від редакції «Волині»:

Сергій Годлевський був головою Горохівської райдержадміністрації, обіймав посаду директора департаменту культури Луцької міської ради. Викладав історію України в Луцькому національному технічному університеті.

Сергій Сергійович Годлевський у 2015 році боронив Мар’їнку Донецької області. У 2022 році захищав Авдіївку, потім – Харківщину, де отримав важке поранення внаслідок прямого влучання ворожого «Ланцета» у позицію.

Зараз також читають: «Професор» з Волині у вільний час читає лекції для бійців-прикордонників (Відео).