Цьогорічного грудня, який добігає свої останні то замерзлі, то розхлябані метро-години, чомусь вперто пригадувалися не по-дитячому філософські рядки колись, наприкінці вісімдесятих років минулого століття, знаменитої юної поетеси Віки Петрової: Вот и прожили мы день. Скоро, скоро Новый год. И твои следы метель, Не надейся - заметет. Справді, чого-чого, а снігу вистачало. Навіть справжньої хурделиці, яка засипала наші шляхи і поля, завітавши, як завше, з-за моря-океану неждано-негадано. Приємно, що за довгостроковим річним прогнозом оте похолодання напередодні Святого Миколая з морозами і великим снігопадом таки передбачалося і справдилося. Хоча початок місяця щодо прогнозу не вселяв оптимізму. Прийшла і передбачувана передноворічна відлига. Яким випадає січень, прогноз за цим методом складається за даними 26 грудня, а день цей, як пригадуєте, був доволі теплим і не зимовим. Отож, на основі спостережень за погодою, напрямком вітру, станом дерев і поведінкою птахів можна сказати, що січень обіцяє бути доволі теплим. За винятком хіба що перших кількох днів, коли можливий морозець. А далі після сніжку, який має перейти в дощ, повинна прийти погода з плюсовою температурою. Така погода триватиме за цим прогнозом майже весь місяць. Хіба що з невеликим підморожуванням десь ближче до кінця другої січневої десятиденки. Зима ж обіцяє повернутися наприкінці січня. А ось перші дні лютого, аж майже до кінця першої лютневої декади, повинні бути морозними, справді зимовими. Ця холодна погода повинна завершитися мокрим снігом і дощем десь так 8-10 лютого і за ними прийти тепла середина останнього за календарем зимового місяця. Це тепло має спочатку перерватися не дуже відчутно на початку двадцятих чисел, а ось в останні дні лютого зима втретє (чи вчетверте) повернеться. Засніженим, швидше зимовим, ніж весняним, за прогнозом обіцяє бути, на жаль, і початок календарної весни. Нагадають про себе заметілі, які з перервами турбуватимуть волинян майже всю першу декаду. Після цього почне поступово теплішати і перше весняне тепло має прийти в середині березня. Його змінять дощі, сльота, а, можливо, і ще одна порція снігу у двадцятих числах. Та за нею повинно прийти раптове відчутне потепління. І все ж, незважаючи на ті примхи погоди, мимоволі згадуються ще одні слова поета: «Хоча зима-сова у віконце заглядає, та соловейко іздалеку заглядає в душу». Тобто прихід красуні-весни неминучий. Хоча і сова завжди вважалася символом мудрості.
