Храм на Волині позбувся нав’язаного російського культу та повернув свою історичну назву

Освячення престолу відбулося 8 вересня.

Про це Суспільному розповів історик, провідний науковий співробітник Нововолинського історичного музею Юрій Велінець.

Він пояснив, що раніше у селі була церква Різдва Пресвятої Богородиці. У 1870-му її розібрали.

«Офіційна версія — через старість, через те, що церква була в поганому стані. Тобто це ще треба довести», — зазначив Юрій Велінець.

Натомість жителі села, яке тоді мало назву Калусів, зібрали кошти й звели нову, меншу каплицю, яка розташовувалася на території колишнього кладовища. Проте та у 1889 році згоріла від удару блискавки, тому довелося збудувати нову споруду для релігійних обрядів. Роботи закінчили у 1904 році. 

«Це вже була Російська імперія, де обов'язково мало бути пошанування російських святих, таких як Олександр Невський, Микола II. Майже у кожному храмі мали обов'язково бути образи російських ікон, які формували певний культ», — сказав Юрій Велінець.

Зокрема, додав він, надзвичайного поширення в Російській імперії набрав культ Казанської ікони, адже її шанування було повʼязане із завоюванням Казані Іваном Лютим, а потім — із відвоюванням у поляків Москви.

«Ці події відзначилися надзвичайно великими звірствами, тому що було вирізане майже все корінне населення, а територію заселили людьми з Москви. Тому для того, щоб якимось чином про цю подію не можна було говорити з темних тонів, сформувався цей культ Казанської ікони Богородиці», — зауважив історик.

З його слів, образ згодом пов’язали зі звільненням Москви з-під володіння польських військ народним ополченням, яке очолили Кузьма Мінін та князь Дмитро Пожарський. Це трапилося під час тих званих Смутних часів московського державства.

Пошанування культу Казанської ікони Богородиці набуло масштабного характеру в XIX столітті, розповів історик.

«Стоїть питання засилля культури нав'язаної з Москви. Тому що ми не можемо знайти жодного храму на честь Почаївської ікони Божої Матері чи інших Богородиць, які є суто українськими святинями. Тому храм після переходу до Православної Церкви України прийняв рішення позбутися російського наративу і остаточно повернутися до своєї старої назви», — сказав Юрій Велінець.

Він розповів, що раніше досліджував історію цього храму, тому громада звернулася до нього за допомогою.

«Громада дала добро на зміну назви, і цього дня відбулося офіційне освячення храму на честь Різдва Пресвятої Богородиці з новим престолом, який був закуплений моєю родиною в пам'ять про загиблого брата і усіх героїв України», – додав історик.

Він вважає, що така подія є ще одною перемогою над московським колоніалізмом.

Новини та корисна інформація – швидко, оперативно, доступно!​ Приєднуйтесь до нашого Телеграм-каналу  Волинь ЗМІ

Читайте також: Феодосіївський храм у Луцьку: тут служив священник, який врятував Холмську ікону.