Було гарно (ліворуч) – а стало ще гарніше!
У громаді на Волині встановлено патріотичний в’їзний знак
Щоб його побачити, треба поїхати на Маневиччину – у село Годомичі Луцького району
З нагоди Дня захисників і захисниць України у селі Годомичі з’явився оновлений в’їзний знак.
І це – не просто табличка з назвою, а патріотична візитівка громади, пише Юлія Музика «Нова доба».
Цей двосторонній вказівник – результат праці та натхнення родини Олексія та Наталії Кравчуків – батьків п’яти дітей, людей, які не просто живуть у цьому селі, а творять його історію. Олексій Олексійович – учасник бойових дій, ветеран російсько-української війни. Ще до повномасштабного вторгнення він мав мрію встановити знак при в’їзді до рідного села, та реалізувати її зміг лише після демобілізації. Сьогодні він працює у Колківському ЦПО, а поруч із ним потрудилася справжня художниця — його дружина Наталія Вікторівна, вчителька малювання у Годомицькій гімназії. Разом вони не просто виготовили конструкцію – створили мистецький символ села з глибоким змістом.
– Ми разом обговорювали його ескіз, вирішивши на лицьовому боці зобразити національну символіку, – розповідає староста Годомичівського старостинського округу Любов Мартинюк. – А ескіз тильної сторони Олексій та Наталія оформили самі: герб Волині, червоні маки – як пам’ять про загиблих Героїв, чорна трава – символ спустошення війною, білі лелеки – як Захисники, які повертаються до рідного дому.
Герб Волині, червоні маки – як пам’ять про загиблих Героїв, чорна трава – символ спустошення війною, білі лелеки – як Захисники, які повертаються до рідного дому.
Це не просто художній задум — це знак поваги до тих, хто боронить нашу державу, і вдячності тим, хто тримає тил. Це — про любов, яка виливається у конкретні вчинки.
Колківська селищна рада підтримала цю ініціативу, виділивши кошти на матеріали для виготовлення вказівника: метал, фарбу, цемент. А встановлювали його небайдужі односельці: Володимир Бойко, Павло Ковальчук, Олександр Попович і Віктор Климець.
Сьогодні цей знак, над яким майорить Державний Прапор України, зустрічає кожного подорожнього та нагадує: у цьому селі живуть ті, хто пам’ятає, шанує і творить.
– Поки в нашій громаді є такі активні, щирі й працьовиті люди — доти буде жити Україна, село, наша нація, – впевнено каже Любов Григорівна.
Зараз також читають: Учасники Міжнародної конференції на Волині відвідали унікальний Черемський заповідник.
