«Відбивалися камінням і коктейлями»: як лучанин тримав оборону Майдану

Учасник Революції Гідності 34-річний Дмитро Зінченко нині служить в бригаді «Любарт» Національної гвардії України, після поранення, каже, не може виконувати бойових завдань і займається рекрутингом у Луцьку.

Чоловік розповів Суспільному про участь у Євромайдані у 2013-2014-му роках, як приходив на акції у Луцьку і їздив до столиці.

Протести в Луцьку почалися 21 листопада 2013 року як реакція на відмову уряду від підписання Угоди про асоціацію з ЄС. З перших днів, пригадує чоловік, приходив на Театральний майдан у Луцьку, а після побиття «беркутівцями» студентів у ніч на 30 листопада 2013 року на Майдан Незалежності в Києві, розумів, що народ цього не пробачить. Каже, у студентські роки був членом «Національного альянсу» та інших патріотично налаштованих організацій.

«Я їздив, приїжджав, від'їжджав на майдан до Києва, стріляли в нас тоді ще гумовими кулями. Беркут тоді дуже агресивний був, їм давали вказівки максимально жорстко і сильно забивати людей. Посередині стояли внутрішні війська, це призвані 18-19-річні хлопці, в яких відмерзали ноги. На них всім байдуже було», — пригадує Дмитро Зінченко.

Згодом чоловік долучився до 35-ої сотні самооборони майдану «Волинська січ».

«Які були завдання? Звичайні завдання, назвемо їх обороною. Звичайно, зараз, коли вже війна, то це виглядає дуже наївно, по-дитячому, але тоді робили, що могли. Зброї не мали. Відбивалися камінням, коктейлями Молотова, щитами саморобними дерев'яними, які не витримувала ніяких ні куль, нічого», — розповідає чоловік.

Дмитро Зінченко каже, що після сутичок на майдані Незалежності з правоохоронцями, після повідомлень про загиблих товаришів, на душі було важко, навіть після того, як режим Януковича здався і всі повтікали, відчуття радості та спокою не було.

«З однієї сторони ми вважали це перемогою, що зігнали цю владу, але вже після того зразу почалися невтішні новини з Криму. І, ну, настрій був поганий насправді, бо було розуміння, що війна починається», — каже Дмитро.

Багато друзів з Майдану пішли у 2014 році до полку «Азов» і почали боронити Україну. Дмитро мобілізувався на початку повномасштабного вторгнення у 2022 році. Був у складі Збройних сил України, а зараз служить в Національній гвардії.

«Зимою 2022 року виїхали в складі зведеної роти сил спеціальних операцій у Бахмут. Там трошки повоювали. Під час чергових штурмів я отримав мінно-вибухове поранення, тяжке, була масивна кровотеча, побратими мене врятували. Після того проходив довгі лікування, реабілітацію», — говорить Дмитро Зінченко.

Нині Дмитро Зінченко рекрутер луцького центру Азовського корпусу і 20-ї бригади «Любарт» Національної гвардії України.

Новини та корисна інформація – швидко, оперативно, доступно!​ Приєднуйтесь до нашого Телеграм-каналу  Волинь ЗМІ

Читайте також: Новий раунд: у Луцьку активісти продовжують боротьбу за збереження історичних підземель​.