На Волині встановлять меморіальну дошку до 450-річчя Галшки Гулевичівни

Пам’ятна табличка на честь праведної Єлизавети Гулевич, яка зробила значний внесок у розвиток православної освіти на українських землях, з’явиться в центрі с. Затурці Луцького району.

Про це інформує Волинська єпархія Православної Церкви України.

Про вшанування цієї угодниці Божої, а також мученика Данила Братковського, страстотерпця волинського, та інших видатних членів Луцького Хрестовоздвиженського братства, говорили на його черговому засіданні. В ньому взяли участь, зокрема, канцлер єпархії протоієрей Микола Цап, намісник Братського монастиря Воздвиження хреста Господнього ігумен Никодим Смілий, настоятель Братської Чеснохресної парафії протоієрей Василь Клочак, викладачі Волинської православної богословської академії, Андрій Бондарчук, письменник, журналіст, депутат Верховної Ради України І скликання.

Нині в братстві близько сорока членів, розповідає його очільниця Ірина Дацюк. Більшість братчиків – духовенство. Так склалося історично, що серед членів братства у всі часи було багато священників. «За Речі Посполитої православ’я треба було комусь боронити. Тому й долучалися священники», – розповідає голова братства художниця, скульптор і поетеса Ірина Дацюк. За її словами, нині братчиків поменшало, оскільки чимало з них у зв’язку з війною переїхали, інші ж були уже поважного віку і багато-хто в останні роки помер.

Саме у Затурцях народилася Галшка Гулевичівна – представниця старовинного українського шляхетського роду Гулевичів, меценатка та фундаторка. У селі, розповідає очільниця братства, збереглося місце, де раніше розташовувався їхній родинний маєток: «Є рештки погребів, пивниць. І археологи, які проводили роботи, казали, що ці льохи відносяться до того періоду, коли Гулевичі там проживали».

У місцевому храмі планують Службу Божу, далі організувати урочисту академію та відкрити меморіальну дошку. Також заплановано роздрукувати образки з молитвою та зображенням святої. «Йдеться про ікону, де Галшка Гулевичівна тримає у руках модель Хрестовоздвиженського храму. Це дуже логічно, оскільки вона долучалася до будівництва цієї церкви, допомагала коштами», – пояснює пані Ірина.

Хрестовоздвиженське братство засновано 1617 року. Воно зробило великий внесок у тогочасне православне життя Луцька й Волині (функціонували школа, сиротинець, друкарня тощо). Згодом за почином братства розпочалася відбудова пам'ятки архітектури XVII ст. Хрестовоздвиженської церкви, оздоблено кілька занепалих на той час храмів (зокрема, Свято-Троїцький кафедральний собор і Свято-Покровську церкву), зведено нові каплиці в центрі міста.

Пізніше активну участь у братстві брав голова з'їзду мирових посередників Петро Косач – батько Лесі Українки. 1890 року вдалося облаштувати давньосховище, в якому зберігалися рукописні книги і стародруки. Братчики також заклали: книгарню, бібліотеку, притулок і лікарню для найбіднішого населення міста й околиць, відкрили церковнопарафіяльну школу. Потому при школі діяли вечірні класи для дорослих.

Після Першої світової війни братчики переклали українською мовою багато богослужбових книг. На початку 1944 року, після входження до Луцька радянської армії, братство знову припинило існування, відновилося 1990-го, за рік до проголошення незалежності України.

Новини та корисна інформація – швидко, оперативно, доступно!​ Приєднуйтесь до нашого Телеграм-каналу  Волинь ЗМІ

Читайте також: Священник з Волині отримав звання Заслуженого донора України​.