Резонанс 27.11.2025, 08:52

Кварцяний з Волині: «Шовковський, можливо, образиться, але я не зі зла»

Авторитетний тренер розкритикував «Динамо», але вірить у перемогу киян у нинішньому матчі Ліги конференцій

Сьогодні, 27 листопада, о 19:45, київське «Динамо» проведе черговий матч групового раунду Ліги конференцій проти кіпрської «Омонії». Після перемоги в минулому турі над боснійським «Зріньски» (6:0) у вболівальників «біло-синіх» з'явилася надія, що їхня команда зможе пробитися до плей-оф турніру.

Чи так це, і в цілому про шанси динамівців у цьому протистоянні сайту Sport.ua ексклюзивно розповів авторитетний вітчизняний тренер Віталій Кварцяний.

– Віталію Володимировичу, після перемоги в Лізі конференцій над «Зріньски» «Динамо» двічі поступилося в чемпіонаті і скотилося на сьоме місце. Наскільки складно буде команді налаштуватися на матч проти «Омонії» насамперед у психологічному плані?

– Найближчий суперник – один із лідерів свого чемпіонату. Це кваліфікована команда, як і «Динамо». Але киян останнім часом лихоманить. Немає впевненості у воротаря, в обороні відбуваються коливання. Ті манери дій, які виконують захисники, не мають перспектив. До того ж додаткове навантаження йде ще й тому, що слабо грає півзахист, а в атаці взагалі нічого немає. Відсутні злагоджені колективні дії.

Я не знаю, що сталося з «Динамо». Ще півроку тому я хвалив команду, вона впевнено стала чемпіоном. Так, в Європі кияни виступили невдало за результатом, але їх гру можна було дивитися. А зараз немає ні результату, а тим більше – гри.

Зараз немає ні результату, а тим більше – гри.

Футболісти практично ті самі, дехто додався, але чому в діях така безнадійність і беззуба гра в атаці, для мене незрозуміло. Все в одному темпі, через аритмію, яка не відповідає ігровим ситуаціям. Швидкість відсутня. Адже не завжди потрібно розігрувати м'яч біля своїх воріт. Команда хоче грати в сучасний футбол? Але сучасний футбол він будь-який, не тільки з перекочуванням м'яча на своїй половині поля. Він швидкісний, який зближує м'яч зі штрафним майданчиком суперника, а не зі своїм штрафним майданчиком. Пресинг повільний, не добігають. Динамівці багато порушують правила не координаційним способом. Ну, не можна ж весь час неправильно відбирати м'яч. Футбол має свої закони. А часом ми бачимо боротьбу класичну, вільну, дзюдо і так далі. Футбол – це мистецтво. Можна бути сильним, атлетичним, але з координацією.

Згадав знову про пресинг, як динамівці це роблять. Вони практично відразу фолять. Але потрібно бути хитрішим. А поки суперник розіграє штрафний, то вболівальники встигнуть і чаю випити. Або взяти розіграш м'яча. Робляться поперечні передачі один одному без просування вперед, потім не поспішаючи за 15 хвилин таки доходять до штрафного суперника.

Окремо хочеться сказати про обведення. У «Динамо» завжди були кваліфіковані індивідуально сильні півзахисники. Яковенко, Рац, Заваров, Михайличенко, Яремчук. Я вже не кажу про Бессонова, Баля, Дем'яненка, Балтачу, Кузнєцова, які носилися по полю всі 90 хвилин. Хто зараз може хоч трохи зрівнятися з цими виконавцями? Ніхто. Немає таких гравців у «Динамо». Немає впевненості в швидкісній роботі з м'ячем. Для чого проводяться тренування? Щоб напрацьоване або ж все найкраще показати в грі. А ми цього не бачимо.

– Може, нинішнім футболістам «Динамо» потрібен більш емоційний наставник, такий як, наприклад, Віталій Кварцяний або Йожеф Сабо?

– Шовковський – порядна і добра людина. Я ніколи не бачив його агресії, але впевнений, що він сильний чоловік і вміє все. Можливо, він ще шукає себе в цій професії, але я поважаю його як футболіста і як людину. Я не хочу, щоб мої слова про «Динамо» тренер сприйняв як образу. Просто я рекомендую звернути увагу на моменти, про які я сказав вище. Я можу тільки побажати Шовковському багатьох років роботи на благо «Динамо», але він повинен, напевно, змінити підходи до роботи. Наставник зобов'язаний бути і жорстким, але в цілому гармонійно підходити до процесу.

Коли я працював, то в побуті по відношенню до футболістів був людяним, мені так здається. Інша справа тренування і особливо гра. Так, я був жорстким, і навіть грубим, оскільки це були гладіаторські бої, з футбольним законом, куди входять всі моменти, які я перераховував. Інші види спорту повинні бути другорядними в діях футболістів, а у нас вони часто переважають. У пріоритеті у гравця повинна бути координаційна злагодженість.

«Шовковський – порядна і добра людина. Я ніколи не бачив його агресії… Але наставник зобов'язаний бути і жорстким». Фото: football24.ua.

– У вас, як у тренера, фахівця, до кого в «Динамо» найменше претензій?

– Нехай не ображаються, але я не бачу в «Динамо» жодного талановитого футболіста. У свій час мене приємно вражав розвиток Бражка, здавалося, що ось-ось... але він після травми різко здав. Потім ніби знову наблизився до пікового стану, вже був під збірною, але знову здувся і став як усі. Не знаю, з чим це пов'язано. Він не став лідером, не зміг опанувати індивідуальну швидкісну техніку, яка б відрізняла його на трансферних листах «Динамо». Його зростання зупинилося.

Нехай не ображаються, але я не бачу в «Динамо» жодного талановитого футболіста. У

Можна згадати Михавка, який, напевно, єдиний, хто хоче відрізнятися нестандартними діями на полі. Він багато разів порушує правила, але ці фоли амбітні, він захоплюється боротьбою з суперником. Він може вирости в важливу бойову одиницю для «Динамо» і для збірної України, але Тарасу ще дуже багато потрібно працювати.

– З огляду на всі моменти, про які ви розповіли, нічия на Кіпрі буде вважатися позитивним результатом для «Динамо»?

– У цьому випадку, думаю, великої критики не буде. На мій погляд, це задовільний результат. «Омонія» – сильний опонент. У них в активі є гідні перемоги на міжнародній арені. І не варто забувати, що на Кіпрі футбол розвивається швидкими темпами. Хоча були часи, коли для «Динамо» такого роду суперник був, як солодка булочка.

Реклама Google

– Ви вірите в те, що «Динамо» зможе вийти в плей-офф Ліги конференцій?

– Ні. Не встигнуть. Провал у чемпіонаті підкошує команду психологічно. Зрозуміло, що в єврокубках інше відчуття відповідальності, але те, що ми бачимо у виконанні киян, не дає приводу для оптимізму. Мене мучить, що «Динамо» весь час намагається завести м'яч у ворота, таке відчуття, що футболісти в більярд грають. Чому не бити частіше з-за меж штрафного майданчика?

Знову ж таки, згадуючи історію, хочу сказати, що в «Динамо» було багато класних фахівців з дальніх ударів. Веремєєв, Буряк, Серебренніков, Яковенко, Мунтян, Коньков. Вони багато часу приділяли відпрацюванню цих ударів на тренуваннях. Сабо, напевно, по дві години бив і з лівої, і з правої. Ці футболісти славилися поставленим ударом. Це одна з основних функцій півзахисників. Є багато прикладів, коли в радянські часи більшість голів забивали саме гравці середньої лінії. Зараз таких виконавців практично немає. Мені здається, вони сильно втомлюються на дискотеках, ноги болять, а потім під час гри думають, щоб задню не смикнути, від цього і мало б'ють по воротах, бережуть сили на інші не футбольні справи. М'язи напружують не в тих місцях (посміхається).

– Так, були часи…

– Наприкінці 60-х років я навчався в київському спортивному інтернаті. Зрозуміло, що я не пропускав жодного матчу «Динамо» на Республіканському стадіоні. Тоді хіба що поєдинки проти «Кайрата» або «Пахтакора» збирали по 60 тисяч глядачів. А коли приїжджали московські клуби, трибуни 100-тисячника були забиті вщент. Стадіон кричав, аплодував, коли диктор називав прізвища гравців «Динамо». Фанати обожнювали своїх кумирів, а все тому, що вони не могли погано зіграти. Так, команда, бувало, програвала, але вболівальник не був байдужий, а це дуже багато значить. Була майстерність, яка не опускалася нижче певного рівня. Футболісти могли почудувати в ресторанах, але на грі це ніколи не позначалося. Просто тоді футбол був 24 на сім, зараз, на жаль, такого немає.

– Наостанок, спробуйте спрогнозувати підсумковий рахунок матчу «Омонія» – «Динамо»?

– Фахівці спілкуються з журналістами не для того, щоб заробити собі дивіденди, а щоб футболісти прочитали і зробили хоч якісь висновки, адже це українські команди, за які ми переживаємо, особливо на міжнародній арені. Мені приємно бачити перемоги наших команд в Європі. Це говорить про те, що наш футбол живий. Шовковський прочитає, може, образиться, але я не зі зла. Нехай це додасть наставнику і команді характеру, жаги до боротьби. Тому на такій оптимістичній ноті, завершуючи свою розповідь (посміхається), поставлю на перемогу «Динамо» – 2:1.

Сергій ДЕМ’ЯНЧУК, sport.ua.