Один рік реформи: як на Волині працює нова система оцінювання повсякденного функціонування

 Йшлось про перехід від застарілої системи МСЕК до сучасної моделі та її вплив на людей.

Начальник обласного управління охорони здоров’я Юрій Легкодух наголосив, що реформа була давно на часі, інформують у Волинській ОВА.

 «Ми всі знали, з якої системи починали і як вона працювала ще з радянських часів. Тому нашим завданням є підвести підсумки року та зрозуміти, як рухатися далі», – зазначив він. Так, упродовж року в області працювала міжвідомча робоча група, яка регулярно аналізувала роботу експертних команд, фіксувала проблемні моменти та шукала рішення. Сьогодні такі команди діють у 10 медичних закладах Волині.

Про причини та логіку змін детально розповіла заступниця начальника управління охорони здоров’я ОДА Людмила Рожко. Вона підкреслила, що війна лише загострила слабкі місця старої системи.

«Суспільний запит на справедливість, прозорість і людяне ставлення був дуже потужним. Особливо, коли йдеться про військових, які зазнали поранень і потребують реальної підтримки», – сказала вона.

 Одним зі зрушень стало повне переосмислення шляху людини в системі: від встановлення діагнозу до соціальної та економічної реалізації. «Ми відійшли від паперових кабінетів, нескінченних довідок і перевезення документів. Сьогодні все зосереджено в захищеній електронній системі, яка об’єднує медицину, соціальний захист і Пенсійний фонд», – пояснила Людмила Рожко. За її словами, платформа оцінювання повсякденного функціонування стала однією з найефективніших державних цифрових систем за підсумками року.

Також змінився і сам підхід до оцінювання. В основу лягає не сам діагноз, а те, як стан здоров’я впливає на повсякденне життя людини. Це дозволяє комплексно поєднати лікування, реабілітацію, соціальні послуги, допоміжні засоби, а також питання працевлаштування, навчання чи перекваліфікації.

«Ми говоримо про людину в системі, а не про людину в черзі», – наголосила спікерка.

Нагадаємо, за рік у Волинській області сформували 64 експертні команди, до роботи залучено 239 лікарів різних спеціальностей та 28 адміністраторів. Оцінювання проводиться очно, дистанційно або з виїздом, залежно від потреб людини. Важливо, що і пацієнт, і експертна команда не бачать персональних даних одне одного до моменту розгляду справи, а всі рішення ухвалюються на підставі деперсоніфікованих матеріалів.

 Станом на кінець року в області розглянули майже 17 тисяч справ. У понад 82% випадків статус інвалідності було встановлено або продовжено, що, за словами представників управління охорони здоров’я, свідчить про якісну підготовку документів та чіткі критерії оцінювання.

Окрему увагу під час брифінгу приділили правам пацієнтів. Людина має право бути поінформованою, залучити представника, фіксувати процес оцінювання, отримати пояснення щодо рішення та, за потреби, його оскаржити.

«Коли правила зрозумілі, а рішення аргументовані, зростає рівень довіри і пацієнтів, і персоналу», – зауважила Людмила Рожко.

Підсумовуючи, Юрій Легкодух подякував усім залученим до реформи:

«Кожен наш позитивний результат – це в першу чергу командна робота. Медицини, соціальної сфери, Пенсійного фонду, ветеранських сервісів, закладів охорони здоров’я на місцях. Коли є усвідомлення, що ми працюємо для людей, обов’язково буде результат», – підкреслив він. Попри початкові виклики, складний початок і сумніви, результати першого року реформи та міжвідомча взаємодія показали, що запроваджена система здатна працювати стабільно, прозоро та орієнтовано на людину.