«Скарб купця»: на Волині знайшли унікальну колекцію давньоруських прикрас

Окрім великого різноманіття археологічних знахідок у сховку археологічного об’єкту № CLXXXVII (187) було виявлено непересічний скарб.

Пр це пише  український історик та археолог Віктор Баюк.

«Скарб купця» складається із 573 цілих давньоруських скляних браслетів, масивного хреста-енколпіона (облачення священника високого рангу), 9 бронзових та 8 мармурових невеликих натільних хрестиків, 18 ромбічних пряжок, оформлених псевдозерню, 5 срібних скроневих кілець, свинцевої накладки у вигляді стилізованого під тризуб сокола, щиткового срібного перстня, бронзового кистеня, пломби із солярним знаком у колі «дорогочинського типу» та ряду інших речей та їх фрагментів.

Знахідка цілих скляних браслетів у такій кількості є безпрецедентною для історії археологічних досліджень теренів Києво-Руської держави. Комплекс із Володимира складається із 573 цілих браслетів, розділених на 109 типів, що різняться формою (виті, гладкі, трапецієвидні), кольором (зелені, сині, фіолетові, жовті, золотисті у різних відтінках) та розміром діаметру (від 4,0 до 5,9 см.). Наявні серії із однакових виробів від 5 до 31 екземплярів, окремі екземпляри зустрічаються в одиничних зразках або в кількості від 2 до 5.

«У цьому дописі інформуємо лише про виявлені цілими браслети, реконструкція великої кількості знайдених тут же фрагментів має ще значно доповнити колекцію», – йдеться в дописі.

Виходячи із наповнення «Скарб купця» можна визначити як речовий. Власником такого багатства мав бути купець, який цілеспрямовано привіз речі на торжище до Володимира або ж тікав зі своїм крамом на Волинь від війни. Стосовно обставин сховку то цілком очевидно, що його було залишено безпосередньо під час монголо-татарської Батиєвої навали на центр удільного Волинського князівства – княжий Володимир наприкінці зими 1241 року. Ці події так змальовує запис Галицько-Волинського літопису: «І прийшов він (Батий) до Володимира, і взяв його списом, і вибив його без пощади, так само і город Галич, і інших городів багато, що їм нема числа».

Результати досліджень мають виняткове наукове та суспільне значення. Вперше виявлено такий чисельний комплекс браслетів, що хоч і були широко поширені в міській матеріальній культурі домонгольського часу як жіночі прикраси однак в цілих формах зустрічались лише як виключення в одиничних зразках. Вперше можливо проаналізувати таку категорію знахідок комплексно, на широкій джерельній базі виявленого скарбу.

Матеріали з цих робіт після наукового опрацювання будуть передані до Володимирського історичного музею імені Омеляна Дверницького для створення експозиції як і всі попередні знахідки з княжої столиці, цілком імовірне також подальше експонування у музейних закладах Національного рівня.

Дослідницькі роботи як необхідний та законодавчо визначений етап перед забудовою археологічно цінних території проводились Волинською археологічною експедицією ДП «Науково-дослідний центр «Охоронна археологічна служба України»» Інституту археології Національної академії наук України спільно із Волинським Національним університетом імені Лесі Українки, Адміністрацією державного історико-культурного заповідника у місті Луцьку, Адміністрацією державного історико-культурного заповідника «Стародавній Володимир» та ВГО «Спілка археологів України» на замовлення ТоВ «Володимир Сіті».

Приєднуйтесь до нашого Телеграм-каналу  Волинь ЗМІ

Читайте також: Німеччина виділила понад 8 мільйонів гривень на світло для громад Волині.